22 жовтня 1454 року в Ерфурті придбано індульгенцію, надруковану технікою ручного набору. Разом із виданням «42-рядкової Біблії» це відкрило епоху книгодруку, повідомляє Хрещатик.News із посиланням на сайт Цей день в історії.
Перші бестселери
Друк тисненням кольорових текстів і зображень на тканині відомий ще з часів династії Хань, звідки він поширився у Корею і Японію. З винаходом паперу ця техніка застосовувалась і для створення книг, найдавніша з яких — «Діамантова сутра» — датується 868 роком.
Через Середню Азію і ісламський світ у кінці XIII століття вона дійшла до Європи, де близько 1400 року набула поширення і привнесена з Китаю технологія виробництва паперу, який здебільшого використовувався для виготовлення невеликих гравюр на релігійну тематику і гральних карт.
До середини XV століття друк тисненням з різьблених дерев’яних блоків ілюстрованих текстів став дешевшою альтернативою рукописним манускриптам і з’явились перші бестселери, як от трактат «Мистецтво вмирати», написаний анонімним автором на тлі соціальних потрясінь, що охопили Європу з часу епідемії «Чорної смерті».
Рухомі букви
Друк з дерев’яних набірних кліше винайшли у середині XI століття у Китаї, де його використовували для оздоблення порцеляни, а згодом — для виготовлення паперових грошей. В Європі цей друк поширення не набув. Як і його удосконалений корейський варіант, де набірні елементи — «рухомі літери», виливались з бронзи, яким у 1377 було надруковано буддистський трактат «Чикчи», найдавнішу з на сьогодні відомих у світі книг, виготовлених типографським способом.
У Європі цю технологію намагались втілити майстри в Голландії та Італії, але раніше за іншиих, близько 1440 року, успіху досягнув ювелір і гравер Йоганн Гутенберг, який у Страсбурзі займався виготовленням дзеркал.
Бізнесменом Йоганн Гутенберг виявився не дуже успішним і у 1448 році повернувся до рідного Майнца, де на позичені у зятя гроші працював над удосконаленням технології друку. Через два роки він зацікавив нею місцевого заможного бюргера Йоганна Фукса, який погодився дати позику і стати його компаньйоном у створенняі типографії.
Разом зі взятим у помічники колишнім переписувачем рукописів Петером Шьоффером Гутенберг налагодив лиття у спеціальних формах шрифтів з олов’яно-свинцево-сурм’яного сплаву, спеціальні чорнила на масляній основі, які краще за водні зчіплялись з металом, і створив друкарський верстат з гвинтовим пресом для тиражування відбитків на папері з набраного з «рухомих літер» у прямокутній дерев’яній рамі кліше.
Друк Вульгати
У 1452 році Гутенберг позичив у Фукса ще 800 гульденів для підготовки друку своєї першої книги — Біблії у редакції, відомій як «Вульгата». Робота йшла повільно, то ж не довелось гребувати і простішими замовленнями, серед яких була й індульгенція папи Миколи V, видана 12 серпня 1451 року для збору коштів на захист Кіпру від османської загрози.
У Майнці архієпископ-курфюрст Дітер Ербах замовив 50 виготовлених типографським способом копій. Дев’ять з них містили 30 рядків тексту, решта — 31 рядок, звідки їх умовна назва «31-рядкова індульгенція». На частині з них було зазначено рік друку — 1454-й, але на більшості було залишене місце, щоб можна було від руки вписати ім’я благодійника, який не пошкодував грошей на богоугодну справу, і дату придбання індульгенції.
Згодом Пікколоміні також засвідчив, що весь тираж — від 160 до 180 примірників, «42-рядкової Біблії», яка коштувала чималі 30 флоринів, був проданий.
Чи можна заробляти книгами?
Це не принесло Гутенбергу очікуваних прибутків, бо вже 6 листопада 1455 року суд у Майнці почав розгляд позову до нього банкіра Фукса. Гутенберг справу програв і втратив усе своє типографське обладнання, яке було заставою за взяті позики, і половину виручки за продані книги.
Він переїхав до Бамберга, де створив нову типографію. Що ним було у ній надруковано невідомо — Гутенберг не зазначав своє ім’я на виданих книгах, але є підстави вважати, що чи то він, чи хтось, хто використовував його обладнання, близько 1458 року видав «36-рядову Біблію».
У Києві віддали під забудову відовий "Дворик з воронами"
В одному з сіл Київщини відкрили пам’ятну дошку військовому Валентину Льодовому
У Чорнобильській зоні звірі потрапили на світлини фотопасток
Люди не вміщались у вагони. Внаслідок тривоги у київському метро знову стався колапс
Як би там не було, але фінансового успіху Гутенбергу це теж не принесло, бо того ж року він був змушений визнати себе банкрутом, не в змозі виплачувати борги місту Страсбург, набуті мало не два десятиліття перед тим.
Прибуток можливий
Лише згодом його заслуги першодрукаря було визнано на батьківщині і 17 січня 1465 року призначено пенсію як придворному Адольфа II Нассау. Це дало можливість Йоганну Гутенбергу на схилі віку повернутись у рідний Майнц, де він і помер через три роки. З часом кладовище на території місцевої францисканської церкви було зруйноване і могила Гутенберга — втрачена.
Тим часом колишній підмайстер Гутенберга Петер Шьоффер у партнерстві з його колишнім кредитором Йоганном Фуксом зумів перетворити першу книгодрукарню в успішне підприємство: 14 серпня 1457 року вони видали «Майнцський Псалтир», який став першою датованою інкунабулою і першою книгою, надрукованою трьома кольорами.
Нагадаємо, Близько 60% дорослих українців не читають книг: соціологи
Читайте також: