23 жовтня в історії: Угорці звалюють Сталіна, а СРСР душить їх танками

23 жовтня 1956 року в Угорщині почалось повстання проти комуністичного режиму. Його учасники вимагали демократичних перетворень, виводу радянських військ і зміщення сталіністів з державних постів, повідомляє Хрещатик.News із посиланням на сайт Цей день в історії.

Після XX з’їзду КПРС 1956 року, на якому Микита Хрущов виступив із доповіддю «Про подолання культу особи і його наслідків» Йосифа Сталіна, східноєвропейські держави все більш відкрито проявляли незгоду з комуністичними порядками і обмеженнями прав особистості.

У столиці Угорщині Будапешті систематично проходили студентські мітинги, на яких все частіше звучали вимоги виведення з Угорщини радянських військ, проведенння вільних виборів, відміни цензури, звільнення політв’язнів, введення багатопартійної системи, зміщення сталіністів із державних посад.

Студенти валять Сталіна

23 жовтня 1956 року, під час чергової студентської акції, до котрої приєднались озброєні робітники, було розбито і повалено пам’ятник Сталіну, здійснено ряд спроб по захопленню приміщення республіканської радіостанції.

Для припинення безпорядків угорський лідер Ерно Геро звернувся по допомогу до СРСР, але це привело до збільшення активності протестуючих і поширення демонстрацій і забастовок на провінційні міста Угорщини. Для припинення актів насилля поліція і радянські війська, введені в Будапешт, застосували зброю.

24 жовтня прем’єр-міністром був призначений Імре Надь, якого рік перед тим було знято з посади глави уряду і виключено з Комуністичної партії за розпочату ним ліберальну програму реформ. Через чотири дні він сформував новий уряд, звернувся до СРСР з вимогою вивести з Будапешту війська, а до повстаннців — із закликом припинити насилля. Однак акції протесту і забастовки робітників тривали, а повсталі сформували 15-тисячний загон озброєної гвардії.

СРСР вводить війська

З 26 жовтня Радянський Союз почав вводити до Угорщини додаткові війська і Будапешт був знову взятий під контроль Радянською Армією. У відповідь 1 листопада Надь оголосив, що Угорщина виходить із Варшавського договору, і звернувся до ООН з проханням визнати Угорщину нейтральною державою.

Під тиском СРСР Надя було усунуто з поста, сформовано Тимчасовий робітничо-селянський уряд Угорщини на чолі з Яношем Кадаром, котрий 3 листопада звернувся до СРСР з проханням військової допомоги.

В Угорщину було додатково введено більше 30 тисяч військ і понад 1100 танків, які діяли під керівництвом командувача об’єднаними збройними силами країн Варшавського Договору маршала Івана Конєва.

Протягом 4 листопада в Будапешті радянськими військами були захоплені основні стратегічні об’єкти, в гарнізонах заблоковані угорські частини і Імре Надь та члени його уряду були змушені шукати притулок в посольстві Югославії.

Тисячі вбитих і поранених

Збройний опір тривав до 10 листопада 1956 року і в ході його придушення загинуло 2652 угорця, близько 20 тисяч було поранено і понад 200 тисяч були змушені рятуватись втечею до Австрії. Втрати радянської армії за офіційними даними склали 669 убитих, 51 зниклих без вісті і 1540 поранених.

Рішенням суду Імре Надя і колишнього міністра оборони Паля Малетера «за державну зраду» було засуджено до страти і повішено 16 червня 1958 року в Будапешті. Всього за рішеннями суду було страчено близько 350 чоловік і ще близько 13 тисяч було засуджено до різних термінів ув’язнення.

Нагадаємо, 21 жовтня в історії: Сталін масово депортує сім’ї Західної України до Сибіру

Читайте також:

15 жовтня в історії: КДБ цианістим калієм вбиває Бандеру

12 жовтня в історії: Хрущов туфлею загрожує опонентам в ООН (відео)