Надзвичайно яскраві, експресивні, фактурні роботи присвячені поколінню 30-річних та їх почуттям, емоціям, проблемам та кризам. Разом з поетичним маніфестом Валерія Крутого, який став частиною проєкту, живопис Анни Кострицької створює доволі виразне висловлювання – політичну заяву покоління міленіалів, повідомляє Хрещатик.News.
Анна, сьогодні ти вже доволі відома художниця з особистим баченням та стилем, про який заявила на початку року під час першої персональної виставки у «Шоколадному будинку». Вже тоді стало зрозуміло, що в київському арт-середовищі з’явився новий сильний гравець. Не пройшло і півроку і ось новий амбітний проєкт.
А.К. – Майже чотири роки я працювала «в стіл». Постійно перебувала у пошуку, мені постійно чогось ніби то бракувало у створених мною роботах. Я відчувала, що повинна шукати далі. Пам’ятаю, як на груповій виставці у Венеції, де я брала участь, італійка-мистецтвознавець мене запитала: «Добре, ти створила непогану абстракцію, а що далі? Як ти будеш розвивати свій стиль?». Я сказала тоді, що спробую поєднувати абстракцію з фігуративом. І вже там, у Венеції, скоріше хотіла повернутися у свою майстерню – мені здалось, що я знайшла, щось важливе для себе, для своїх візуальних висловлювань. Повернулась додому і стала активно працювати, створювати абсолютно нові, не схожі на попередні роботи. Мені казали, що вони дуже специфічні і я навряд чи зможу їх продавати, але я не зупинялась. Згодом, саме ці нові роботи стали купувати. Це дуже важливо для мене, адже я розумію, що люди не хочуть залишатися саме без цих моїх робіт. Тоді я зрозуміла, що не потрібно звертати увагу на модні тренди чи смаки публіки – створюй те, що тебе цікавить, бентежить і тоді твоє мистецтво буде чесним і зацікавить глядачів.
Виставка-маніфест – чому саме з ним ти вийшла після карантинної паузи?
А. К. – Насправді, кожне творче покоління вже не перше століття виступає з певним маніфестом. Поети оформляють ці маніфести у слова, а художники наповнюють візуальними образами. Так, ми можемо сьогодні виділити імпресіоністів, сюрреалістів, футуристів. Маніфест – можливість не тільки ідентифікувати себе і таких, як ти у соціумі, а й заявити про свої наміри, певні амбіції, про своє значення у цьому світі. Карантин дав можливість зупинитись у шаленому ритмі, зробити певні висновки та переоцінки, а також можливість поспілкуватись з друзями, послухати їх думки з приводу того, що тебе турбує. Із моїм товаришем, поетом Валерієм Крутим, ми багато говорили про наше покоління міленіалів. Він з точки зору соціуму, а я з точки зору – культури. Так з’явився наш поетично-живописний маніфест – емоційне звернення молодого покоління, яке хоче бути почутим. Наші батьки виросли в тоталітарній державі, і ми, на мій погляд, ще не можемо у повній мірі відчути себе вільними. Саме тому, ми, покоління 30-ти річних, знаходимось в певному вакуумі. Про нас не говорять, як про вже відомих постмодерністів 90-тих і ми ще не вміємо так швидко орієнтуватися і вбирати в себе всі можливості світу, як те покоління, яке йде за нами. Але, на відміну від молодих та швидких, ми вміємо відчувати смак життя, цінувати його красу й неповторність. Гадаю, що саме таким гедоністським, чуттєвим буде наш внесок у культуру. Моя виставка про те, що ми поступово розправляємо крила і виходимо із тіні. Сподіваюсь, що цей творчий маніфест дасть змогу сформувати певну творчу групу міленіалів, адже є безліч прекрасних молодих художників, про яких поки що ніхто не знає.
У покоління міленіалів з’явилось більше можливостей та засобів заявити про себе, чи не так?
А. К. – Звичайно, у нас є інтернет. Він відкриває безліч можливостей, і карантин це довів. Під час цієї вимушеної паузи я на базі своїх робіт створила інстаграм-маску у доповненій реальності, навчилася презентувати та продавати свої картини онлайн, і навіть розробила нову техніку для наступної серії своїх робіт. Вона буде більш експресивною. Також, я мала змогу взяти участь у онлайн аукціоні та написати картину під час онлайн трансляції. Ми максимально використовуємо технології та соціальні мережі, і це дає нам можливість перетнути кордони та відкрити своє мистецтво світу.
Але ніщо не може замінити звичне спілкування людини з живописом.
Київрада тимчасово зняла ДПТ із паркінгом біля Пейзажної алеї після резонансу
Біля столичного вокзалу відкрився оновлений McDonald’s із пасажирським ліфтом
Київщина теж не відстає, тому для регіону сніг не став неочікуваністю — КОВА
У Броварській лікарні спец-хірурги зробили унікальну операцію з видалення тромбів
А. К. – Так звичайно. Саме тому я і наважилась на виставку зараз, не зважаючи на карантинні обмеження. Це завершення певного етапу моєї творчості, і я повинна була цим поділитись з глядачем.
Долучайтесь до нашого телеграм-каналу – читайте актуальні новини Києва!
Читайте також:
Від США до Австралії, від живопису до авіації: Музею української діаспори виповнився 21 рік!
Національний художній музей України відкрився після ремонту
Картини Порошенка в музеї Гончара: знов виставка і знов ДБР (відео)