Реформа харчування у навчальних і дошкільних закладах Київщини - деталі

В рамках всеукраїнської реформи системи шкільного харчування, яка стартувала у 2020 році з ініціативи першої леді, у Бучі завершується будівництво першої у країні фабрики-кухні.

Пілотна фабрика-кухня запрацює з вересня у Бучі.

Підприємство виготовлятиме 10 тисяч страв за зміну і таким чином забезпечить харчуванням 3 громади Київщини – Бучанської, Немішаївської та Бородянської. Витрати на будівництво даного проекту взяв на себе американський меценат Говард Баффет, і згідно з паспортом обʼєкта, завершити його планують до кінця поточного року. Перейняти досвід успішних кейсів, які наразі вже впроваджені в освітніх закладах Київщини завітали голови обласних військових адміністрацій та освітяни з семи областей України.

Мінвідновлення разом з Міносвіти, Держпродспоживслужбою, ОВА та Національною асоціацією громадського харчування провели зустріч щодо впровадження ініційованої Першою леді Оленою Зеленською реформи шкільного харчування. У фокусі - модернізація шкільних харчоблоків та реалізація проєкту будівництва фабрик-кухонь.

Також паралельно з реформами, відбувається навчання кухарів та поповнення професійної оснащеності кадрів.

Читайте також: На Київщині провели навчання кухарів у межах реформи шкільного харчування

Пілотний об’єкт проєкту фабрики-кухоні наразі будується в Бучі. Очікується, що вона запрацює зі стартом нового навчального року і охопить понад 7,5 тисяч дітей. Зазначається, що споживачами продукції нової фабрики-кухні буде 31 школа Бучі та населених пунктів Бучанської, Немішаївської, Бородянської громад Київської області.

Зазначається, що під час партнерської зустрічі «Реформа харчування: виклики, досягнення, перспективи» голови та представники семи адміністрацій, міністерств та відомств відвідали школи і дитячі садки в Петропавлівській Борщагівці, Білогородці, де вже змінили систему дитячого харчування, та будівництво фабрики-кухні в Бучі. Йшлося і про перспективи використання досвіду Київщини в інших регіонах України. У зустрічі взяли участь заступник керівника Офісу Президента України Олексій Кулеба та голова КОВА Руслан Кравченко.

Що змінилося в шкільному меню?

1 січня 2022 завершився перехідний період впровадження реформи шкільного харчування. Ось кілька нововведень, що стосуються основних продуктів:

Сіль та цукор

Сіль можна використовувати лише йодовану та для приготування їжі. Для дітей середньої школи норма солі на одну порцію становить 1-1,5 г, залежно від віку. При цьому кількість цукру потрібно зменшити у 2-2,5 раза – до 7,5 г на один прийом їжіі.

Хліб

Хліб повинен бути цільнозерновий з пшеничного або житнього борошна. На одне приймання їжі його рекомендовано зменшити до 30-50 г.

Молочні продукти

Можна використовувати молоко і молочні продукти, рослинні напої з кількістю цукрів не більше 10 г на 100 г, бажано ті, до яких додано вітамін D. Дітям дозволяється за один прийом їжі випивати 200 мл молока або 125 мл йогурту.

Овочі та фрукти

Близько 75% меню мають містити продукти рослинного походження: овочі, салати, злакові, фрукти та ягоди. Кількість овочів та фруктів тепер може складати по 100 г на одну порцію. Дозволяється використовувати будь-які сезонні овочі, а також заморожені та інколи квашені. Картоплю як окрему страву можна пропонувати не більше 2 разів на 5 днів. Відварювати овочі потрібно в день приготування страв.

М’ясо та риба

Різні сорти морської риби (90 г на порцію) можна вживати 2 рази на тиждень, свинину (100 г) – 3 на тиждень, а птицю (100 г) – 6 разів. М'ясні страви рекомендовано комбінувати з овочевими гарнірами та салатами.

Напої

Під час їжі у школярів має бути необмежений доступ до питної води. Какао, чай та сік можна вживати не більше 2 разів на тиждень без додавання цукру та підсолоджувачів.

Соуси

Відтепер заборонено використовувати соуси та майонези, крім кетчупу з високим вмістом томатів.

У переліку заборонених продуктів у шкільних їдальнях та буфетах є понад 10 позицій, зокрема:

• м'ясні і рибні продукти промислового та кулінарного виробництва (ковбаса, сосиски, копчена та солона риба тощо);
• гриби;
• непастеризоване молоко та його продукти;
• непастеризовані соки;
• газовані напої;
• кава;
• консерви промвиробництва (крім пастеризованих соків без цукру);
• продукти з вмістом солі більше 10 г на 100 г (чипси, сухарики тощо);
• продукти з вмістом цукру більше 10 г на 100 г;
• продукти домашнього виробництва;
• кондитерські вироби, вироби з кремом, морозиво;
• харчові концентрати.

Також є окремий список заборонених страв, які не можна готувати у школах. Що входить до такого переліку:

• кисле молоко («самоквас»);
• холодець;
• м’ясні та рибні салати;
• холодники, паштети, форшмак;
• вироби у фритюрі;
• макарони «по-флотськи» із сиром/м’ясом;
• млинці із сиром/м’ясом;
• креми;
• морси, напої зі штучними барвниками/ароматизаторами/підсолоджувачами (напої підсолоджувати забороняється, чай, какао – без цукру).

Приклади меню в навчальних закладах.

Що обурило батьків та небайдужих?

Після початку реформи до проєкту долучили відомого українського щеф-кухаря, ресторатора та шоумена Євгена Клопотенка. Він надав рекомендації та склав список страв, які можна додавати в меню. Ясна річ, більшість з них - ніхто не готує вдома і це зразу викликало хвилю обурення серед батьків. Однак, ці страви - були пропозицією, а не вимогою, адже школи і навчальні заклади МОГЛИ І МОЖУТЬ самостійно складати меню. Це для тих - у кого брак фантазії. Недавно ж Клопотенко проінформував, що для повноцінної програми (її створення) йому потрібно близько $150.000 - однак він відмовляється від держфінансування і шукатиме ресурси самостійно.

Після такої кількості негативу у МОН вирішили спростовувати основні міфи щодо харчування в навчальних закладах.

Чому важливо змінити меню в школах?

Дієтолог Олег Швець розповів, що розробляючи технологічні карти і зразкове меню, вони намагалися врахувати найкращий закордонний досвід.

На етапі формування смаків дітям потрібен вибір тільки серед здорових харчових продуктів. І це – засади організації шкільного харчування у всіх країнах ЄС, Північній Америці, Австралії та Новій Зеландії.

Водночас в Україні найбільша смертність від серцево-судинних захворювань. А харчування й куріння – це два провідні чинники ризику в розвитку цих хвороб.

Ми маємо дійти до пропагування здорового вибору в харчуванні, а держава – і далі працювати із законодавством, сприяти виробництву здорових і корисних продуктів, обмежувати попит на нездорові продукти, вводячи податки тощо,
– вважає він.

Також треба розвивати освіту вчителів і медиків, які мають доносити до людей, наскільки важливе здорове харчування.