У столичної влади все, як завжди "жодних передумов такої ситуації не було", "все в порядку, однак все ж впало", "вивчаємо, аналізуємо". До такого пояснення на комунальному каналі вдався заступник директора Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Валентин Кульбако. За його словами фахівці "Київавтошляхмосту" регулярно обстежували конструкцію шляхопроводу.
Як з'ясував Інформатор, обсипання конструкцій мосту почалося більше п'яти років тому. Про це мало бути відомо міській владі, зокрема, керівництву КП "Київавтошляхміст", на балансі якого перебуває споруда. Не міг не знати про це і керівник Департаменту транспортної інфраструктури Руслан Кандибор. Чому ж не ремонтували шляхопровід, і звідки взялися висновки комісії про працездатність.
Чому "не помічали" руйнування
Про обсипання оздоблення і конструкцій Повітрофлотського шляхопроводу повідомляли ще у лютому 2018 року. Тоді ресурс dtp.kiev.ua виклав світлини з-під мосту на непарній стороні Берестейського проспекту в бік центра Києва. На тротуар почали падати частини оздоблення та бетону зі споду споруди. На світлинах зафіксовано, м'яко кажучи, незадовільний стан мосту - над бетоном, що осипався (і який ще не встигли прибрати комунальні служби) видно зовнішню залізобетонну консоль, у якій оголилося іржаве залізне риштування.
На світлинах 2018 року чітко видно, що конструкції мосту у незадовільному стані, і з-поза обсипаного бетону проступає іржаве металеве риштування. Цього разу постраждав інший проліт мосту, над автомобільним шляхом по вул. Жилянській та коліями швидкісного трамваю. "Втомилася" одна з монолітних тротуарних консолей шляхопровода - а долі впала більша частина цієї консолі з боку центру міста. Також рухнула перильна огорожа. Причину цього офіційно не називають.
Цікавий нюанс: Кобернюк пішов від питання про те, коли саме ремонт робився минулого разу ("це треба піднімать журнали і дивитися по ним"). А ремонт робили дуже недавно, лише із серпня по листопад 2020-го року, тоді ще Кличко хвалився тим, що ремонтує "втомлений" об'єкт.
Робітники планували замінити аварійні балки, відремонтувати плиту проїжджої частини та тротуарів (чи чіпали ту саму консоль - невідомо).
Конструкції могла роз'їдати хімія
Судячи з того, що конструкції мосту таки впали вниз, їх не ремонтували зовсім, чи ремонтували, але не повноцінно, обмежившись візуальним "марафетом". Але вони псувались - а причин тому могло бути безліч. Оглядач міської інфраструктури Павло Авдокушин робить припущення у Facebook: зважаючи на те, що обстеження мосту робили 2020-го, а аварійним міст так і не визнали, проблема була прихованою.
"У монолітну коробчасту консоль протягом 60 років могла просочуватися вода та хімія, якою взимку обробляють дороги. Вентиляційних отворів немає. Через суцільний моноліт все це не виходило знизу назовні та не було помітно під час обстеження. Також не вскривали порожнину, в якій не було комунікацій"
У такому разі внаслідок впливу агресивних речовин робоча арматура консолі десятиліттями непомітно руйнувалася б всередині, не привертаючи уваги. Аж доки не сталося певне критичне навантаження (проїхала вантажівка тощо) - і конструкція не впала долі. Тезу про навантаження висловила одна з найбільш ефектних медійних захисниць Віталія Кличка, колишня ню-модель з Дніпра, а нині - "головна експертка по мостах" (самоназва у Instagram) Анна Мінюкова.
На Київщині спіймали шахрая, що обіцяв "вирішити питання із землею"
Пожежа в Голосієво — двоє постраждалих, одна з них в лікарні
У Києві на Паладіна відкрився новий McDonald's на понад 120 місць та з 2-ма лініями McDrive
Внаслідок атаки дронів, у двох районах Київщини зафіксовані трав'яні пожежі через падіння уламків — КОВА
"Зовнішніх ознак того, що може впасти, не було - фахівці обстежують споруди згідно з регламентом, раз чи два рази на тиждень. Можливо, це був якийсь удар, щось проїжджало, це треба дивитись по камерам. Самі ж балки, опори мосту не ушкоджені, вони у відносно нормальному стані, наскільки це можливо".
Навіщо ремонтувати міст знову?
Якщо фахівці КП "Київавтошляхміст" так часто обстежували шляхопровід, вони не могли не помітити попередні обсипання. Власне, вони були зобов'язані зафіксувати ці руйнування, докласти про них "нагору" (за регламентом, звісно) та попередити про небезпеку, якщо вона, звісно, була. Але головний "шеф" усієї транспортної інфраструктури міста, очільник Дептрансу Руслан Кандибор прямо заявив виданню Kyiv24, що таких даних в нього не було.
"Це (аварія мосту) сталося з невідомих нам причин, інформації про нагальність і аварійний стан мосту в нас не було. Востаннє цей міст обстежувався у 2020 році, різні його конструктивні елементи мали різні стани працездатності - ІІІ і ІV, і такого, щоб цей міст був аварійним, не передбачалося"
Втім, не зважаючи на нещодавній ремонт, за даними Кандибора та Кобернюка, Повітрофлотський шляхопровід таки планували ремонтувати цьогоріч. Навіщо це робити, якщо 2020-го вже було зроблено якісний ремонт (яким ще й хизувався Віталій Кличко) - незрозуміло. Адже ремонти - справа дорога, і, за словами того ж міського голови, з моменту попереднього ремонту міст зміг простояти аж 38 років. Відтак, в правоохоронців є усі підстави перевірити, що саме було зроблено 2020-го, та наскільки це відповідає технічному регламенту з ремонту таких складних мостів.
Чим такий знаменитий Повітрофлотський шляхопровід, що втомився 19 червня?
Повітрофлотський шляхопровід, який "втомився" напередодні, додавши проблем міському голові та усій "транспортній" верхівці міста, лише на перший погляд видається простим та лаконічним. Насправді важлива як його транспортна функція (ще з моменту побудови він покликаний розводити магістральні транспортні потоки), так і саме символічне місце розташування. Ця споруда розміщена якраз у тому місці, де півтора століття тому були ворота до Києва.
Повітрофлотський шляхопровід збудували у 1956—58 роках. Важливий момент: його звели після того, як ЦК КПРС ухвалила постанову "про надмірності в архітектурній творчості" - відтак, міст зробили максимально простим та без "капіталістичних витребеньок" (порівняйте лише за рівнем оздоблення із мостом Патона). За формою він є "повним листком конюшини", і являє собою трипрогонову ригельну балкову конструкцію.
Це означає, що систему збудовано з 18 несучих залізобетонних балок, що спираються на ригелі - які, своєю чергою, передають навантаження на бики мосту. Вони ж спираються на фундамент із залізобетону. Довжина шляхопроводу 60 м, ширина - 25 м. У кожному з двох напрямків руху транспорту спрямовані три смуги, також є тротуари обабіч них шириною у 2 м кожний. Висота над Берестейським проспектом - 6,6 метри (відтак, під шляхопроводом можуть проїжджати тролейбуси).
Не дивлячись на штучну простоту мосту, бики облицьовані рожевим гранітом, а їхню нижню частину, цілком у дусі часу, забрано в гранітну рустику, оброблену під "рване каміння". Стояки мосту у верхній частині мають гранітний карниз, а ґратки між ними були встановлені за однієї з реконструкцій Берестейського проспекту (ще коли він був "Брест-Литовським").
На мосту були й конструкції, які демонтували в рамках деколонізації: йдеться про оздоблення устоїв шляхопроводу з усіх чотирьох боків. Їх зробили у вигляді видовжених квітників, піднятих на невисокі тумби, також в граніті. Стінки квітника вилили з металу у вигляді декоративної стрічки з вертикально розміщеного колосся. Тут було встановлено і орнаментну вставку, типову радянську символіку - розгорнутий сніп колосся, увінчаний зіркою та фланкований серпом і молотом.
Зазначимо, що, незважаючи на застосування виключно залізобетонних конструкцій, міст складає враження кам'яної будови - саме таку стилістику мають київські споруди, зведені одразу після Другої світової. Цей ефект досягається облицюванням у вигляді "рваного каміння" та загалом масивністю і фундаментальним виглядом шляхопроводу.
Раніше повідомлялось: У Києві обвалилась частина мосту по вул. Жилянській - зупинено рух трамваїв №1 та №3