Національний військово-історичний музей України спільно з ГО «Український центр розвитку музейної справи» за підтримки Українського культурного фонду запустив масштабну ініціативу «Цифрова музеєфікація сучасної воєнної спадщини». Головною метою цієї роботи є створення якісного електронного архіву з 500 унікальних музейних предметів, які висвітлюють події Війни за Незалежність від 2014 року й дотепер, а також розробка розлогого мультимедійного аудіогіду.

Про запуск проєкту оголосили до 29 серпня — Дня пам’яті захисників України. Окрему увагу в закладі приділяють експозиції 3-го поверху, яка висвітлює події 2014 року та Іловайську трагедію. Співробітники установи особисто долучалися до ідентифікації полеглих воїнів та внесли вагомий вклад у те, щоб 29 серпня здобуло офіційний статус пам’ятного дня на державному рівні.

В залах зібрано речові докази, особисті речі військових та зафіксовані науковцями розповіді й інтерв’ю безпосередніх учасників тих боїв. Очільник Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров підкреслив особливе значення цих матеріалів.

Він зауважив, що Іловайськ став важливим етапом у новітній історії, адже ворог розпочав оточення підрозділів у ніч проти 24 серпня — прямо до Дня Незалежності. Путін прагнув принизити Збройні Сили та добровольчі батальйони, однак ці події показали приклади високого героїзму, мужності, а також підступності обіцянок агресора. Алфьоров додав, що попри те, що минуло 12 років, збереглося небагато пам’яток тих днів, тому представлена в музеї зібрана колекція — це надбання національного рівня.

Як головний осередок збереження військової спадщини, музей акумулює історію українського війська від давніх скіфських та античних часів, епохи Козаччини, періду УНР і Других визвольних змагань (1938–1945) до сьогодення. Сучасний етап Війни за Незалежність (2014–2026) є одним із головних пріоритетів.

Заклад збирає форми, спорядження, бойові прапори, нагороди, мапи, документи та речі бійців безпосередньо з місць подій. Заступник директора музею з наукової роботи Ярослав Тинченко пригадав, що збір предметів із полів боїв розпочався ще 2 вересня 2014 року.

Працівники закладу брали участь у гуманітарному проєкті ЗСУ «Місія Евакуація-200», де цивільні пошуковці шукали тіла загиблих захисників на окупованих територіях — на Савур-Могилі, в Іловайську, Дебальцевому та інших населених пунктах. Разом із полеглими вивозилися й знайдені поруч речі, які стали основою експозиції про протистояння російській агресії на сході у 2014–2015 роках.

В умовах повномасштабного вторгнення фізичні експонати зазнають постійного ризику пошкодження чи знищення. Керівник музею Юрій Кошель зазначив, що впровадження міжнародних стандартів оцифрування — це необхідний крок для збереження культурної спадщини. Першими у цифровому форматі, зокрема за допомогою 3D-сканування та деталізованої фотофіксації, покажуть саме предмети, пов'язані з боями за Іловайськ.

Усі роботи виконують відповідно до міжнародних вимог preservation imaging (FADGI, Metamorfoze) та стандартів опрацювання даних (ISO 21127, SKOS, IIIF). Створені матеріали будуть повністю заархівовані та внесені до єдиного електронного реєстру Музейного фонду України, щоб зберегти живу пам'ять про боротьбу для майбутніх поколінь.