Екс-перший заступник очільника СБУ Віктор Трепак, який 2016-го передав НАБУ документи “чорної бухгалтерії” Партії регіонів, претендує на посаду заступника генпрокурора Руслана Рябошапки.

Про це свідчить подана ним декларація. Також про це розповіли “Українській правді” свої джерела у правоохоронних органах.

Трепак подав декларацію на посаду прокурора відділу. Згодом після цієї посади його призначать заступником генпрокурора, вказує УП.

Трепак має частину 100-метрової квартири в Києві, об’єкт незавершеного будівництва на Львівщині та карабін Blaser R8 (вид зброї). Його дружина має квартиру у Львові, будинок в області, частину в квартирі Києва, 4 ділянки на Львівщині. Також на Львівщині їй належать дві неприйняті в експлуатацію господарські будівлі.

2015-го перший заступник голови СБУ Віктор Трепак пішов із посади. За даними “Дзеркала тижня”, через неможливість боротися з корупцією, коли генпрокурором є Віктор Шокін (працював у 2015-2016-х, на його місце прийшов Юрий Луценко).

Після звільнення Трепак передав Національному антикорупційному бюро документи Партії регіонів, які підтверджували незаконні виплати партією готівкових коштів низці колишніх і нинішніх високопосадовців.

30 травня 2016-го НАБУ почало розслідувати справу за матеріалами “чорної” бухгалтерії Партії регіонів.

За даними “каси”, отримували хабарі політичні партії як провладні, так і опозиційні, розповів Трепак в інтерв’ю “Дзеркалу тижня”.

“Серед фігурантів матеріалів “амбарної книги” – посадові особи найвищого рівня, міністри та керівники відомств, народні депутати, політики, громадські діячі, представники міжнародних організацій, судді. Отримували хабарі політичні партії як провладні, так і опозиційні.

На хабарі витратили близько $2 млрд. Хабарі у $500 тис. були мало не нормою. У багатьох випадках вони сягали $5, 8, 20 млн. Зауважте, готівкою! Переважно це були одноразові “виплати”. Було також систематичне отримання хабарів, у деяких випадках це тривало роками.

Формально все виглядало демократично та конституційно: проходили вибори, певні особи оголошувалися обраними депутатами чи президентом, у парламенті утворювалися фракції та коаліції, відбувалися голосування, уряд приймав рішення, президент робив кадрові призначення. Це оформлювали відповідними постановами, законами, указами, розпорядженнями. А по суті багато що робилося за гроші та заради грошей”.