Сто років в авіації. Як Київ отримав власний міський аеропорт

Київський міський аеропорт має цікаву, хоч і непросту історію.

Як він з’явився на карті столиці та розвивався далі – у колонці для РБК-Україна.

Наприкінці травня аеропорт “Київ”, відомий також як Жуляни, відзначить своє 99-річчя. Хоча військовий аеродром поблизу села Жуляни з’явився ще у 1914 році, регулярне повітряне сполучення з цієї місцевості стартувало лише 10 років потому. Пройшовши різні періоди своєї історії, до російського вторгнення аеропорт зміг зайняти третє місце в Україні за пасажиропотоком.

Спеціально для TRAVEL РБК-Україна редактор профільного видання Avianews Олександр Мироненко проаналізував дві великі книги “Аеропорти України” “Аеропорти України. Літопис Анатолія Троценка і наводить цікаві факти з історії невеликого затишного аеропорту, який для багатьох українців став улюбленим.

Сподіваємося, війна скоро завершиться, і Жуляни знову відкриють свої двері для пасажирів. А поки пропонуємо дізнатися, як Київ отримав власний міський аеровокзал.

Перші рейси та Друга світова. Відновлення аеродрому після звільнення Києва
25 травня 1924 року літак товариства “Укрповітряшлях” здійснив перший рейс з Харкова до Києва. Польоти виконував невеликий німецький літак Dornier Komet, який міг брати лише 4-5 пасажирів. Рейс тривав 4 години та здійснювався з проміжною посадкою в Полтаві.

Оскільки на той час літаки були дуже легкими, перед вильотом зважували не тільки багаж, а й пасажирів, щоб не перевищити дозволену масу повітряного судна. Квиток дозволяв безкоштовно взяти з собою лише 5 кілограмів багажу.

Утім, такі обмеження компенсувалися сервісом – пасажирів у Києві та Харкові доставляли на аеродром автомобілями. Зараз на таку послугу можуть розраховувати лише пасажири першого класу.

Протягом 1924 року “Укрповітряшлях” перевіз між Києвом та Харковом 200 пасажирів на 62 рейсах. А два роки потому регулярне сполучення з Жулян було припинено. Військовий аеродром приймав лише окремі рейси.

Повноцінний міський аеропорт Київ отримав лише в 1933 році – в Броварах. Його побудували на кошти, які зібрали у людей зі всієї області. Гроші витратили на придбання літаків та створення аеродрому з обладнанням, будівництво аеровокзалу, технічні майстерні та супутні споруди.

Спочатку з Броварів стартували поштові рейси на літаках К-5, а потім запустили регулярний повітряний рух між Києвом та Харковом. Перед вторгненням Німеччини у 1941 році Бровари стали великим на той час аеропортом. Щоденно з аеродрому вилітали 50 літаків. Маршрутна мережа включала Москву, Кишинів, Луганськ, Харків, Одесу, Вінницю, Умань та інші міста.

У 1941 році німецькі літаки здійснили бомбардування аеропорту в Броварах. Інфраструктура була знищена. Так завершилася історія цього київського міського летовища, і подальший рух літаків повернувся до Жулян.

Відновлення аеродрому в Жулянах розпочалося в 1943 році після звільнення Києва. Тоді новий начальник аеродрому отримав завдання відновити інфраструктуру та запустити рейси до звільнених від німців міст країни.

Вже в 1944 році, навіть коли ще тривала Друга світова війна, кількість авіапасажирів в Києві перевищила довоєнну.

Тільки маленькі літаки. Коли аеропорт став виконувати цивільні рейси
Повноцінне нове життя військовий аеродром поблизу Жулян отримав після Другої світової війни вже як “центральний аеропорт Української РСР” – саме так його назвали в документах 1945 року. Влада зобов’язала військових передати аеродром для цивільних цілей з можливістю базування на ньому військових літаків.

У 1946 році Жуляни отримали відновлену смугу з бетонних плит довжиною 1200 метрів. У той час рейси з аеропорту в обласні центри та республіки СРСР виконували невеликі літаки Лі-2, Іл-12, Іл-14. Річний пасажиропотік тоді склав 63,6 тис. осіб.

У 1950-ті в країні з’явився перший реактивний пасажирський літак підвищеної місткості Ту-104. Спочатку передбачалося, що Жуляни модернізують для прийому цих повітряних суден. Але це передбачало знесення деяких будинків та переселення мешканців.

До того ж проти розширення аеродрому висловилися санітарно-епідеміологічна служба Києва та Мінздрав УРСР через шумове забруднення. Так вже готовий проект розширення аеродрому поклали на полицю, а військовий аеродром в Борисполі почали готувати до прийому цивільних реактивних літаків.

У 1959 році смугу в Жулянах подовжили до 1800 метрів, але навіть тоді аеропорт не міг приймати великі літаки. Через це основні перевезення в аеропорту виконували невеликі регіональні повітряні судна з найбільшою інтенсивністю польотів в СРСР. Так, у 1970 році з Жулян щоденно вилітали по 160-180 Ан-24, Як-40 та Л-410 та по 50 Ан-2, а щорічне відправлення пасажирів досягло рівня 1,25 млн осіб.

Невелика будівля аеровокзалу, зведена в 1950 році, замість проектних 200 пасажирів на годину обслуговувала до 7000 пасажирів на день у піковий час.

Потрібно було будувати новий термінал, але розвиток аеропорту блокував Міськвиконком, який вважав, що підприємство необхідно перенести за межі столиці.

Лише наприкінці 1980-х блокування розвитку аеропорту з боку міста припинилося, і підприємство змогло почати будувати новий термінал, який би дозволив обслуговувати пасажирів в комфортних умовах.

Утім, економічна криза 1990-х років призвела до того, що новий аеровокзал перетворився на недобуд, а летовище майже залишилося без пасажирів з лише одиничними рейсами.

В трійці лідерів. Як складалася доля аеропорту до вторгнення РФ
Можливість до подальшого розвитку Жуляни отримали у 2009 році, коли на державні кошти тут оновили та подовжили смугу з 1800 до 2300 метрів. Це дало змогу приймати найпопулярніші середньомагістральні літаки на ринку – Airbus A320 та Boeing 737.

У 2011 році міська влада Києва передала майно аеропорту в оренду приватній компанії “Мастер-Авіа”. У той же рік в Жуляни з Борисполя перейшов лоукостер Wizz Air.

У рамках підготовки країни до “Євро-2012” новий оператор летовища зніс недобудований аеровокзал та збудував на його місці новий термінал, який функціонує з 2012 року та був розширений у 2019-му.

До російського вторгнення аеропорт Жуляни займав третє місце в Україні за пасажиропотоком з результатом 1,4 млн пасажирів. За цим показником від поступався лише Борисполю та аеропорту у Львові.