Вчені впевнені: на тяжкість ковіду впливає бідність, недоїдання, політичні проблеми

Коронавірус і незаразні хвороби зосереджуються в певних соціальних групах, базуючись на соціально-економічній нерівності. Це посилює негативні ефекти кожної хвороби, зокрема COVID-19, інформує Хрещатик.News із посиланням на провідне медичне видання Lancet.

Науковець Річард Гортон вважає, що сьогодні слід говорити про “синдемію”, а не “пандемію” коронавірусу. Адже про це свідчить разюча різниця в тому, як із нею впоралися різні країни залежно від політичних рішень їхнього керівництва.

Гортон критикує уряди, тому що “наука, якою керувались уряди, часто не йде далі уявлень про середньовічну чуму”. Адже при ковіді водночас діють як респіраторний коронавірус SARS-CoV-2 – так і низка хвороб, які не передаються (від діабетів до серцевих хвороб).

“Це синдемія – синергетична епідемія, коли один стан посилює інший. Синдемічна природа загрози, що постала перед урядами, означає, що потрібен нюансований підхід до кожної групи”, – підкреслює вчений.

Він наполягає, що необхідно більше увага приділяти соціально-економічній нерівності, що виводить епідемію за межі суто медичних порад.

Синергетична епідемія

У випадку коронавірусу у країнах, таких як США, слід звертати увагу на людей із високим тиском, ожирінням, діабетом, серцево-судинними та хронічними респіраторними хворобами, наприклад астмою. Всі ці хвороби домінують серед найбідніших прошарків населення.

Однак звертати увагу на ці “хронічні” хвороби треба не лише багатим державам. У бідніших країнах ними нехтують ще більше. Серед найбіднішого мільярда населення планети хронічні незаразні хвороби становлять третину всіх недуг.

Наявність дешевих способів лікування може запобігти понад 5 млн смертельних випадків за 10 років серед найбіднішого мільярду людей. І це не рахуючи значного зниження ризику смерті від Covid-19.

Бідність, расизм, криза – союзники вірусу

Емілі Менденгол погоджується з “синдемічним” підходом до Covid-19. Вона протиставляє США, де саме політичні негаразди, на її думку, спричинили серйозність епідемії та високий рівень смертності (зокрема, через системний расизм та кризу політичного лідерства) із “взірцевою” відповіддю на загрозу, наприклад, у Новій Зеландії.

Однак, на думку Менденгол, у випадку Нової Зеландії має значення не лише “синдемічна” наявність незаразних хвороб і станів, а й швидка взірцева дія уряду. Вона наводить приклади багатьох бідних африканських країн, у яких, попри це, становище з коронавірусом краще, ніж у США.

На її думку, крім меншої кількості станів, пов’язаних із зайвою вагою, діабетами тощо (а також меншою густотою населення), уряди цих країн діяли превентивно і швидше, ніж у США чи Британії.

Водночас вона погоджується із “синдемічною” ситуацією у США, де важливу роль у тяжкості хвороби відіграло значне поширення, особливо серед людей, які погано харчуються (бідніших), страждають від гіпертензії, діабету, астми.

Також вплив має системний расизм (бідність і скупченість чорного населення), недовіра до науки й політичного лідерства, та фрагментована система охорони здоров’я, до якої багато бідніших людей часто не мають доступу.

Нагадаємо, В Україні зафіксований добовий антирекорд з кількості померлих від COVID-19

Читайте також:

Лікар пояснив, що означає специфічний симптом при ковіді

Собаки діагностують коронавірус краще за ПЛР: чому Європа це блокує