“Від постмайданної Ради очікували більшого масштабу мислення”

19 липня Верховна Рада восьмого скликання завершує роботу. Останній тиждень народні депутати працювали у комітетах. 12 липня востаннє збиралися у сесійній залі.

 Це були круті роки, каже спікер 48-річний Андрій Парубій перед сходами Ради 11 липня. У цей день парламент ухвалив Виборчий кодекс. Пригадую, як ми голосували за декомунізацію, церковні закони, про мову, безвіз. Хочу кожному з вас подякувати. Маю впевненість: історія дасть високу оцінку.

 Цей парламент багато критикують. Однак у нього є чимало досягнень, конкретних результатів. Не кожному скликанню вдається вносити зміни до Конституції. Нинішнє зробило це двічі, говорить політолог 60-річний Володимир Фесенко.

 Закріплення зовнішньополітичного курсу це стратегічно важливо. Затвердили низку реформ від децентралізації та створення антикорупційних інституцій до медичної, освітньої, пенсійної. Ухвалили закони для безвізу з Євросоюзом. Не одразу, але виконали.

Виборчий кодекс теж досягнення. Хоча воно було швидше символічне.

Щодо судової реформи, змін ми особливо не помітили, бо суди якісно не змінилися.

Є речі, що створюють негативне ставлення до Верховної Ради проблеми з дисципліною, масові прогули і кнопкодавство. Керівництво Ради регулярно порушувало регламент. Це системна хвороба. І якщо депутати не поважають закон, то як можемо вимагати поваги до нього з боку громадян?

 Ухвалили багато ключових рішень. Однак головне, чого не зробили, боротьба з корупцією. Згадаємо, як важко йшло електронне декларування, каже соціолог 67-річна Ірина Бекешкіна.

 Був тиск громадянського суспільства і Заходу. Що тільки нардепи не пропонували замість нього. Це нагадує висловлювання: “Їжаки плакали, кололися, але їли кактус”. Цей склад парламенту не хотів справді рішучих заходів. Скільки вони мурижили формування Антикорупційного суду. Вибори могли бути за новим законом, а його не ухвалили вчасно.

Президент не мав більшості. Вона була хиткою.

 Більшість нинішнього парламенту не зможуть переобратися. Це наслідок свідомої політики на договорняках, каже політичний оглядач Леонід Швець, 54 роки.

 Від постмайданної Ради очікували більшого масштабу мислення, розмаху, історичності рішень. А вона збилася на інтереси окремих груп. Дрібність лідерів не дозволяла навіть бачити той горизонт, на який треба було вийти.

Ухвалювати ключові рішення заважала зокрема неорганізованість.

Хочеться, щоб парламент оновився якісно. Багатьох із тих, хто йде в нардепи, ми не знаємо. Та багато з них не знають і самі про себе бо ще вчора політикою не займалися. Нехай вони відкриють у собі такі таланти, які допоможуть їм пробігти дистанцію з найкращим результатом для країни.

У цій Раді менше билися і не палили димові шашки. У наступну зайде Медведчук. Серед депутатів буде негласне змагання дотягнутися до кума Путіна. Якщо у попередній Раді били Шуфрича, то в наступній, можливо, будуть Медведчука.

Ухвалили 977 законів

Парламент восьмого скликання не допрацював до п’ятирічного терміну три місяці. За цей час провели 580 пленарних засідань, голосували 22 322 рази, ухвалили 977 законів і кодексів.

Серед них закон про функціонування української мови як державної, про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки, про утворення Вищого антикорупційного суду.

Рада закріпила в Конституції курс України на НАТО та ЄС, запустила електронне декларування, ухвалила Виборчий кодекс з відкритими списками, підтримала звернення до Вселенського патріархату з проханням створити Помісну українську православну церкву. А також припинила дію договору “Про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією”. Звернулася до Європарламенту й Ради ЄС про надання Україні безвізового режиму та ухвалювала закони, необхідні для цього.

Понад 2 тис. разів нардепів ловили на кнопкодавстві.