Я впевнена, що українці вийдуть з кризи сильнішими: Кіра Рудик про партію Голос, карантин, кризу та роль жінок у політиці

Кіра Рудик – надзвичайно успішна жінка, за плечима якої побудова з нуля підрозділу міжнародної IT-компанії Ring Ukraine, що займається технологіями “розумного житла”. Жінка, яка прийшла до Верховної Ради з бізнесу і, як в бізнесі, намагається працювати чесно і ефективно. Жінка, яка хоче і може змінити політику на краще.

Хрещатик.News поговорив з лідеркою партії “Голос” Кірою Рудик, першою заступницею голови парламентського комітету з цифрової трансформації, дізнався її плани на розбудову партії, ставлення до правил гри у політиці, карантинних обмежень та конструктивної опозиції до чинної влади.

“Моє призначення головою партії “Голос” – це такий вибір компанією свого СЕО-директора”

Ви нещодавно стали головою партії “Голос” замість Святослава Вакарчука. Чи зміниться політика партії під вашим керівництвом?

Насправді все що зміниться, це сама партія. Ми розуміємо, що раніше у нас були слабкі комунікації всередині партії. Зараз ми робимо їх сильнішими, щоб доносити свою позицію до виборців, до наших громадян. Моє призначення головою партії “Голос” – це такий вибір компанією свого СЕО – тобто директора, який робить, щоб всі процеси в компанії працювали якнайкраще, щоб ми були єдиною організацією і формували такі ж осередки в інших містах, готуючись до місцевих виборів.

Політика партії формулюється політичною радою, членом якої є і я, і Святослав Вакарчук. Він залишається лідером нашої партії і також впливає на політику.

Чи будете ви в опозиції до чинної влади?

Кілька місяців тому ми займали дуже конструктивну позицію щодо чинної влади – ми вважали, що вона рухається загалом в правильному напрямку, і сприяли тим реформам, які вона пропонувала. Зараз ми бачимо, що призначений уряд Шмигаля є непрофесійним і не має планів, які б ми підтримали.

Тому ми все жорсткіше критикуємо владу з трьох основних конкретних напрямків. Перше – це спроба розвороту нашої країни в бік Росії. Ми це бачимо за ідеями голови Офісу Президента, який намагався створити тристоронню контактну групу для перемовин з терористами ОРДЛО. Друге – незмога забезпечити ефективне протистояння, аби наша країна змогла вистояти у період пандемії. Міністри охорони здоров’я змінюються, а стратегії роботи з медичною галуззю під час епідемії як не було, так і нема. І третє – це відсутність професійних людей в економічній сфері і гарного плану виводу країни з економічної кризи.

Це ті три ключові пункти, по яких ми не можемо підтримати чинну владу і опонуємо їй.

Що саме ви встигли зробити за цей невеликий час – як голова партії?

В першу чергу мої сили були спрямовані на організацію внутрішньої роботи, яка, напевно, не видна, але ви можете вже бачити результати – і наші виступи, і різка критика влади, і автопробіг під Офісом Президента проти перемовин тристоронньої контактної групи тиждень тому. Це наші жорсткі заяви і наші зміни до держбюджету. Це активна позиція по банках, щоб не допустити реваншу Коломойського і повернення йому “Приват-банку”. Це наша критика, яка спричинила звільнення міністра охорони здоров’я Ємця. Ми працювали над тим, щоб ця непрофесійна людина не займала свою посаду. З моменту мого обрання ми активно виступаємо в напрямках, в яких не згодні з політикою влади, і вже отримуємо результати.

У мене також є багато інших планів, вони стосуються як роботи нашої фракції в парламенті, так і розбудови місцевих осередків. Наша партія активно готується до місцевих виборів, ми шукаємо професійних та патріотичних людей в усіх областях нашої країни.

Діяльність партії сконцентрована в трьох основних напрямках. Принциповий – це все, що стосується закінчення війни на Донбасі і війни з Росією. Економічний – в нашій партії багато професіоналів в економічній сфері, ми маємо багато пропозицій, до яких влада дослухається. Ми працюємо над програмою, як вивести Україну з бідності, зробити економічне диво. І третій напрямок – антикорупція і справедливе суспільство. Як зробити, щоб ті кошти, які існують в державі, були справедливо розподілені між всіма громадянами України? Заважає корупція у владі, з якою ми невпинно боремося.

Автомітинг на банковій – креативна акція протесту, яка не порушила жодного правила карантину – це ваша ідея?

Так. Ви знаєте, коли влада оголосила початок карантину, одним з наших найбільших занепокоєнь було, що під маскою карантину протягнуть закони, проти яких суспільство хотіло б виступити, але не зможе. Саме тому, коли ми почули про продовження перемовин з приводу тристоронньої контактної групи, ми вийшли таким оригінальним форматом. Аби влада знала, що люди можуть відстоювати свою позицію навіть в умовах карантину. Що жодні маніпуляції, жодні спроби протягнути певні рішення і здати наші інтереси Росії, не пройдуть.

Як ви вважаєте, влада вас почула?

Ви знаєте, з тих пір ми не чули про жодні спроби продовжити такі перемовини. Нам відомо з наших внутрішніх джерел, що наразі такі перемовини не ведуться, вони відкладені до закінчення карантину і додаткових слухань в суспільстві.

“Наша економіка і до карантину не здатна була його витримати”

Чи не вважаєте ви, що карантин, введений Урядом, занадто жорсткий?

Проблема карантину не в його жорсткості. Хоча ми вважаємо, що введені обмеження – з перегином. А в самій концепції того, яким чином ми намагаємося боротися з хворобою. Зараз ми як країна боремося насправді з двома лихами – це коронавірус і економічна криза. Зараз люди вмирають від коронавірусу, але згодом їм буде не вистачати грошей на їжу. Саме тому концепт карантину повинен бути змінений.

Ми пропонуємо гнучкий карантин. Тобто беремо тільки ті групи населення, які є найбільш незахищеними, максимально ізолюємо їх, і, як держава, мусимо їх забезпечити продуктами харчування і необхідними послугами. Але такі групи населення – не вся країна. Це люди похилого віку, вагітні жінки, діти, люди зі слабким імунітетом. Але всі інші, з максимальним використанням санітарно-гігієнічних норм, захисних заходів – це окуляри, маски, рукавички, бахіли, – повинні повернутися до роботи.

Зараз працюють АЗС, ломбарди… То чому ми конкретним бізнесам дозволяємо працювати в карантин з дотриманням цих норм, а іншим ні? Ми пропонуємо всім, хто може забезпечити виконання епідеміологічних норм, повертатися до роботи. Тому що наша економіка і до карантину не здатна була його витримати, а зараз вона з кожним днем падає у таку яму, з якої буде дуже важко вибратися.

Як держава має підтримати малий і середній бізнес, який точно збанкрутіє після 2-3 місяців карантину?

По-перше дозволити малому та середньому бізнесу повернутися до роботи. Бізнеси банкрутіють, тому що вони всі закриті. Дозволити їм працювати – входить в нашу концепцію гнучкого карантину. Але, звичайно ж, цього не достатньо.

Ми прийняли пакет антикризових законів. Цим пакетом бізнесу забезпечені кредити від держави на виплату зарплат, скасований єдиний внесок на час карантину, а також всі перевірки, податкові та адміністративні. Але це тільки перший крок. Насправді для того, щоб бізнес міг швидше та ефективніше розвиватися, потрібно ще багато чого: і дешеві кредити від держави, і полегшення податкового навантаження, і відміна багатьох регуляційних норм, які зараз існують. Європейські країни вкладають десятки мільйонів у підтримку своїх підприємців, вони розуміють, що це важливо. Ми поки що цього не бачимо. Навпаки, в новому бюджеті – збільшення видатків на державні органи замість підтримки малого та середнього бізнесу. Саме тому ми протестуємо проти чинного бюджету, ми вважаємо його несправедливим та неефективним.

Як ви вважаєте, чи може влада ввести в країні надзвичайний стан?

Надзвичайний стан – це більше політичне питання. Під час надзвичайного стану (в цьому він відрізняється від надзвичайної ситуації) можна конфіскувати майно, можна заходити в будь-яке приміщення без санкцій, контролювати пресу і ту інформацію, яку оприлюднюють ЗМІ. Жодна з речей, яку передбачає надзвичайний стан, не є необхідною для боротьби з епідемією. Ми виступали і виступаємо проти.

Надзвичайний стан також означає втрату міжнародних контрактів. І якщо питання про його введення раніше стояло на порядку денному, тепер є розуміння з боку Уряду, що саме тоді, коли ми потребуємо кредитів від МВФ, вводити надзвичайний стан не потрібно.

Чи допомагає вам в політиці досвід ведення успішного бізнесу?

Так, ви знаєте, допомагає. По-перше, це досвід роботи з людьми. По-друге, це системне мислення і досвід створення працюючих великих структур. Це саме те, чого не вистачає нашій політичній сфері, – вміння об’єднати професійних людей, створити умови, за яких будуть працювати не ставленики політичних сил або персоналій (як у нас часто буває), а на кожній ланці стояти кваліфікована людина.

Тут мені стає в нагоді бізнес-досвід. Я просто не розумію, як може бути по іншому, і працюю саме таким чином – чесно, відкрито і максимально ефективно.

Якщо порівнювати бізнес і політику, які відмінності кидаються в очі – в людях, в правилах гри. Чи складно грати вам за цими правилами?

Всіх, хто працює в бізнес-організації об’єднує одна мета – отримати найбільший прибуток. В політиці занадто багато прагнень і інтересів, навіть в одній організації. Хтось хоче зробити політичну кар’єру, хтось – виграти місцеві вибори, хтось намагається відстояти інтереси певної індустрії. І саме поєднання всіх цих прагнень і є надважким у політиці. В політику часто приходять амбітні та честолюбні люди. Тут набагато складніші комунікації і виникає більше конфліктів, бо у політичній сфері всі зірки.

Ви колись казали, що в бізнесі найголовніше – співпадання цінностей. Але в бізнесі ви можете звільнити людину, якщо виявите, що вона керується іншими цінностями ніж компанія. В політиці і на державному рівні ви такого зробити не можете. Що тут є найважливішим для співпраці?

Так, в політиці все набагато складніше, тому що ти нікого звільнити не можеш. Проте члени однієї політичної сили декларують одні й ті самі цінності.

Якщо ми говоримо про державний апарат, то можна і треба звільняти людей, які не співпадають за цінностями. Це робота, яку треба виконувати максимально ефективно, якісно і чесно. Якщо ж потрібно працювати з людьми, яких ти не можеш звільнити, з ними можна домовитися. І тут дуже важливо тримати в голові свої власні переконання і не здавати ні кроку назад. Коли ти домовляєшся, ти можеш йти на поступки, проте треба пам’ятати про речі, які ти ніколи не можеш здавати. Саме тому політичні перемовини завжди є такими складними і непередбачуваними. В політику ідуть люди з чіткими цінностями і переконаннями, зі своєю позицією, які не готові їх здавати.

“Чоловіки не закінчилися, але жінки тільки починаються”

Коли змінився склад Кабміну, ви написали, що жарти прем’єр-міністра Шмигаля є сексистськими. Чи часто ви стикалися в бізнесі і політиці з упередженням, що ви жінка, певною дискримінацією за статтю?

Це питання не бізнесу і політики. Це питання еволюції нашого суспільства. Коли я 15 років тому починала нашу кар’єру у бізнесі, там також було багато сексизму, нерозумінь і перепон на шляху кар’єри для жінки. І я можу дуже багато розповідати історій про проблеми, що стоять перед жінкою, яка будує свою кар’єру.

Але коли я йшла у політику, наше суспільство змінилося. Я знаю, що воно змінилося не тою мірою, як хотілося б, але все ж таки воно змінилося на краще. І я отримувала мінімум зауважень і мінімум перепон у роботі компанії через те, що я жінка.

Звичайно, у політиці стоїть інше завдання для людини, ніж в бізнесі. І сексистські жарти, нерозуміння, чому жінка може стати головою партії – таких питань більше. Тут можна зробити тільки одне: постійно своїм прикладом доводити, що це нова норма, аби одного дня це дійсно стало новою нормою.

Знаєте, коли мене Святослав Вакарчук запросив іти з партією “Голос” на вибори у парламент, ми їздили з ним різними містами. І до мене підходило багато людей в Харкові, у Львові. Вони задавали різні питання, зокрема: “Навіщо ви йдете у політику, це ж не жіноча справа. Невже не вистачає чоловіків, аби займатися цим? Це ж настільки марудна, брудна справа!” Я не знала, як відповідати. Потім я придумала собі відповідь. І тепер, коли мене питають, чому ви йдете в політику, невже чоловіки закінчилися, я відповідаю, що чоловіки не закінчилися, але жінки тільки починаються.

Ми хочемо, щоб кожна жінка в Україні знала, якщо вона буде дуже хотіти і старатися, вона може досягти вершин у кар’єрі. І зараз ми в партії “Голос” надаємо велику підтримку жінкам, у всіх регіонах.

Чи може жінка змінити політику на краще?

Звичайно, бо політика і парламент – це репрезентація нашого суспільства. За статистикою у нас 51% жінок у країні. Але чому ж жінок в парламенті представляють чоловіки? Це надзвичайно чутливе питання, бо чоловіки тоді голосують за надання декретних відпусток, за те, яким чином підтримувати той чи інший бізнес, чи відправляти людей на війну, за перемовини з Росією і таке інше. Але чи ми впевнені, що чоловіки максимально добре представляють інтереси жінок, які їх вибирали? Я впевнена, що ні.

У новому парламенті у нас є 25 % жінок – це куди більший відсоток за всю історію України, і ми сподіваємося, що в наступному парламенті їх буде більше.

Жінки менше б’ються, більше схильні для перемовин і компромісів. Жінки здатні бачити ситуацію з іншого боку, і це нормально, це додаткова інформація, яку вони приносять до перемовин. Жінки завжди, особливо в комітетах соціальної політики, не забувають сказати: а що робити з пенсіонерами, а що робити з вагітними жінками? Це ті речі, про які наші чоловіки часто не згадують.

Ось подивіться на нинішній антикризовий бюджет. Це неприємно говорити, але порізали тільки ті програми, де не було нікого, хто зміг би встати і жорстко сказати: ні, цю програму ми урізати не будемо, інакше я не проголосую. Так відбувається і в інших напрямках нашої політики. Якщо немає людини, яка чітко відстоює позицію і скаже: ми не повинні цього робити, тому що це буде погано для жінок або для інших верств населення, – нічого не відбудеться.

Проте чим більше хороших, чемних, працьовитих людей буде в нашому парламенті – не залежно від того чоловіки вони чи жінки – тим легше нам буде змінювати країну на краще.

Тоді можливо наступним мером Києва буде жінка?

Ми сподіваємося. Поки що я не бачила жінок-кандидаток у мери. Але можливо, вони з’являться. Ви знаєте, дуже часто жінки не замислюються про те, що у них може бути якийсь кар’єрний шлях. І багато свого часу я витрачаю на зустрічі, лекції для жінок-лідерів або жінок, які хочуть бути лідерками. Я говорю: ви можете це зробити, всі перепони, що є на шляху, ви створюєте самі, у вас є потенціал, ви можете йти вперед. Якщо жінка буде балотуватися в мери і вона буде професійною, я її персонально підтримаю. Це буде ще одним прикладом для жінок, що вони можуть стати ким завгодно.

А ви не маєте наміру балотуватися?

Зараз, як голова партії “Голос”, я маю розбудовувати партію. І можливо, одного разу привести кандидата-жінку на мери Києва, або Львова, або інших міст, в яких наші позиції дуже сильні. Я щиро сподіваюся, що нам це вдасться. Я підтримаю усіх професійних кандидаток.

Як пересічна мешканка Києва, назвіть, будь ласка, три речі, які б ви в першу чергу хотіли змінити в столиці.

Перше (я знаю, що це непопулярний слоган) – це інвестиції в інфраструктуру. Ми знаходимося над трубами, комунікаціями, прокладеними за часів Радянського Союзу. Найбільші проблеми – з дорогами, обвалами, з нестачею гарячої і холодної води – вони всі пов’язані з інфраструктурою, із застарілими комунікаціями.

Друге питання – це екологія. Я б працювала над покращенням екології у нашому місті, чистотою повітря, яким всі дихають. Це базова річ, над якою міська влада повинна працювати якнайкраще.

І третє – це транспорт. Треба змінити правила паркування, аби всі мешканці міста,могли рухатися вільно.

“Коли виноситься питання, яким чином цифровізувати ту чи іншу послугу, я завжди перепитую: а чи потрібна вона взагалі?”

Ви входите до комітету цифрової трансформації у Верховній Раді. Давайте поговоримо про діджиталізацію. Які державні послуги і скільки будуть оцифровані?

Яка задача комітету цифрової трансформації? Втілити у життя ідею про державу у смартфоні. І нам звичайно хотілося б, аби зранку ми прокинулись, і у нас всі послуги держави – у смартфоні. Але проблема в тому, що багато з цих послуг взагалі не потрібно цифровізувати. Їх потрібно або відмінити, або оптимізувати. Тому коли виноситься питання, яким чином цифровізувати ту чи іншу послугу, я завжди перепитую: а чи потрібна вона взагалі? Навіщо нам 125 формочок у заяві фізичної особи підприємця? Якщо це буде онлайн, ця послуга буде настільки ж поганою, як і офлайн. Вона має бути простішою, ефективнішою.

Перші спроби цифровізації ви можете бачити по додатку “Дія” – це водійські права, відкриття та закриття ФОПУ, подача різноманітних звітів онлайн. Їх можна цифровізувати, тому що вони є відносно простими. Але є багато таких, де треба думати як їх правильно цифровізувати, або змінити спосіб, в який працює державна машина.

А що робити з витоком особистої інформації, який в Україні відбувається постійно?

Проблема в тому, що ця інформація знаходиться у багатьох різних місцях, і всі організації, які є охоронцями цієї інформації, здатні забезпечити різні рівні кіберзахисту. Тому спочатку треба привести до порядку те, яким чином зберігаються персональні дані. А потім забезпечити від держави максимальний захист. Чим в більшій кількості місць зберігається та інформація, тим більше ризиків, що станеться виток. До того ж ми знаходимося у стані війни з Росією, і повинні втричі більше уваги приділяти нашому кіберзахисту. Це задача міністерства цифрової трансформації.

В чому полягає ваш особисто вклад у розробку таких проєктів?

Я заступниця голови комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації. Вперше в історії України і комітет і міністерство працюють як одне ціле. Міністерство дає запит на закони, які йому конче необхідні. А ми підтримуємо міністерство.

Мій персональний вклад – це закон про захист IT-бізнесу від обшуків. По-друге, низка законопроєктів з реструктуризації державних реєстрів – це перший крок, який необхідний, аби систематизувати інформацію, яка у держави є про громадян, щоб її потім максимально ефективно захистити.

“Якщо спитати, якими ми вийдемо з кризи – слабшими чи сильнішими, я впевнена, що українці завжди вийдуть сильнішими”

Зараз часто говорять, що світ після коронавірусу вже не буде таким, як раніше. На вашу думку, що зміниться?

Нас очікує тяжкий час, по-перше, з економічної точки зору. Зменшиться об’єм інвестицій, які раніше акумулювала Україна як країна з дешевими ресурсами. Тепер таких дешевих ресурсів буде багато у всьому світі. По-друге, перехід значної кількості бізнесів в онлайн. Зрозуміло, що це може бути не остання епідемія. І все реструктуризується, щоб мати можливість працювати віддалено. По-третє, це цифровізація, про яку ми говоримо.

Це і зміни умов праці на підприємствах – ми очікуємо, що це відбудеться. Тому що ті підходи, які використовували раніше, доказали свою неефективність під час епідемії.

З цієї кризи можна вийти з великими втратами, а можна оптимізуватись і отримати неоціненний досвід.

Зараз зрозуміло, що не можна вести політику так, як це було раніше. Коли почалась війна, у нас змінилось ставлення до військових, до інвестицій у військову галузь. Ця епідемія змінить підходи і ставлення до лікарів. Сумно, що необхідно, аби щось сталося, щоб такі підходи змінилися. Але можливо епідемія стане поштовхом для реалізації другого етапу медичної реформи, на що ми щиро сподіваємось.

Ця криза змусить кожного з нас брати відповідальність за родичів похилого віку, на яких, можливо, раніше звертали менше уваги. Змусить думати про оптимізацію бізнесів, про підтримку та виконання правил.

Якщо спитати, якими ми вийдемо з кризи – слабшими чи сильнішими, я впевнена, що українці завжди вийдуть сильнішими. Випробування такої сили для нас відбуваються не вперше.

Розмовляла Вікторія Старовойт

Долучайтесь до нашого телеграм-каналу – читайте актуальні новини Києва!

Читайте також:

Головне – не сидіти в очікуванні! Як використовують карантин собі на користь театрали, ресторатори та дизайнери

Відкривається колосальне поле для розвитку: корисні поради, як пережити карантин і не загубити себе