З’явилася реакція країн Заходу на перші кроки нової Ради і президента України

Представники закордонних дипломатичних, політичних та ділових кіл загалом схвально оцінили перші дні роботи Верховної Ради, призначення нового складу Кабінету міністрів та законотворчі ініціативи президента України, однак висловили й стурбованість.

Про це пише “Міжнародний кур’єр”.

Зокрема, експерти, наближені до канцелярії прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона, позитивно оцінили результати перших днів роботи парламенту. Вони відзначили, що збереження окремими високопосадовцями попереднього уряду своїх посад, а також призначення кількох осіб з числа нової команди, які мають “особливо теплі” відносини з британською стороною, позитивно позначиться на двосторонніх відносинах.

Особливо схвально відзначається призначення очільником МЗС України Вадима Пристайка. На думку британських експертів, це має зберегти на високому рівні подальшу комунікацію з новим керівництвом України в усіх ключових сферах.

Представники політичних та дипломатичних кіл Франції відзначають, що керівництво цієї держави очікує від уряду України реальних перетворень в державі та активних кроків у подоланні корупції. До перших завдань французька сторона також відносить якнайшвидшу лібералізацію економіки, покращення інвестиційного клімату, а також ліквідацію олігархічної системи.

Представники експертних кіл Угорщини позитивно оцінюють початок діяльності ВР України нового скликання, схвально ставляться до бажання Зеленського продовжувати співпрацю з МВФ, відкрити ринок землі, проводити подальшу приватизацію та забезпечити рівний доступ до природних ресурсів.

Окремо було схвалено те, що український парламент проголосував за позбавлення депутатів недоторканості. Західні експерти назвали це першою великою перемогою програми реформ Зеленського.

Більшість представників іноземних дипломатичних кіл в Україні також із розумінням поставилися до президентської ініціативи внести зміни до статті 106 Конституції щодо закріплення повноважень президента створювати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), призначати та звільняти з посад директорів НАБУ і Державного бюро розслідувань.

За їхніми оцінками, незважаючи на те, що законопроект посилить вплив президента на антикорупційні органи, це дасть можливість більш ефективно боротися із хабарництвом у державних органах та поліпшити діловий клімат в країні.

В свою чергу, держави та міжнародні організації також готові до співпраці з новою владою України у політичній, економічній, фінансовій та гуманітарній сферах з урахуванням незмінності зовнішньополітичного курсу офіційного Києва на інтеграцію до ЄС та НАТО.

Зокрема, голова представництва НАТО в Україні Александер Вінніков вважає, що призначення Пристайка, який донедавна був послом України при НАТО, міністром закордонних справ, стало добрим сигналом для відносин між Україною та Альянсом.

Разом з тим, в представництві НАТО в Україні зауважили, що в ході президентської кампанії Зеленського та партії “Слуга народу” інтеграція до НАТО, на відміну від ЄС, не значилася серед пріоритетів.

В офіційному представництві НАТО також уважно стежать за призначеннями очільників силових відомств, комітету ВР з нагляду за діяльністю СБУ та розвідувальних служб, голосуванням законопроектів, які мають пряме або опосередковане відношення до закону України “Про національну безпеку України”. Зокрема щодо реформування СБУ, а також стосовно виведення із підпорядкування МВС та передачі президентові керівництва Національною гвардією України.

Найбільшу стурбованість представників НАТО викликає можливість того, що реформа СБУ може бути формальною та не призведе до зміни її “радянської” сутності та корумпованості окремих її представників.

У експертів представництва Альянсу також викликає питання ініціатива перепідпорядкування Національної гвардії України, яка вимагає внесення змін до закону України “Про національну безпеку України”. За оцінками представництва НАТО в Україні, будь-яке виведення військових формувань з підпорядкування профільних міністрів суперечить принципам цивільного контролю та демократичного нагляду за інституціями в галузі безпеки та оборони, які сповідують в державах ЄС та НАТО, та зобов’язанням, які брала на себе Україна.

Серйозну стурбованість також викликає можливе прийняття ВРУ законопроекту №1658 “Трудового кодексу”, який депутати минулого скликання так і не наважилися винести на голосування у другому читанні, зіткнувшись з різкою критикою як з боку провідних міжнародних організацій, так і численних громадських організацій України.

Зокрема, Міжнародна організація праці ще у квітні 2016 року зазначила в своєму “Меморандумі технічних зауважень” 59 істотних пунктів критики даного законопроекту. А в листопаді 2017 року Міжнародна конфедерація профспілок та її генеральний секретар Шаран Барроу в своєму відкритому зверненні до президента України та голови ВР України відкрито закликали відмовитися від прийняття даного законопроекту.

На сьогодні цей самий проект “Трудового кодексу” знову перереєстрований, вже під номером №0955, від 29 серпня 2019 року під авторством Михайла Папієва (“Опозиційна платформа За життя”).

Експерти зазначають, що в умовах озвученої президентом необхідності прийняття нового Трудового кодексу до 1 січня 2020 року, фактично, створюється штучний цейтнот. А це, зважаючи, що даний законопроект залишається єдиним готовим документом, який профільний комітет Верховної Ради змушений буде взяти за основу і передати на голосування, створює небезпеку його прийняття у нинішньому вигляді.