В Україні четвертий рік діє закон про фінансування партій з державного бюджету. Гроші щоквартально перераховують політсилам, які на парламентських виборах подолали 5-відсотковий бар’єр. Їх розподіляють пропорційно за кількістю депутатів.
Після позачергових виборів 21 липня фінансування на п’ять років отримають партії, які наберуть понад 2% голосів. Мають подавати в Національне агентство з питань запобігання корупції звіти про майно, доходи і витрати.
Шість партій “Народний фронт”, “Блок Петра Порошенка” (теперішня “Європейська солідарність”), “Самопоміч”, “Опозиційний блок”, Радикальна партія Олега Ляшка, “Батьківщина” за три попередні роки отримали понад 1,1 млрд грн.
Партіям, які пройдуть у наступний парламент, держава поверне витрачені на агітацію кошти до 360 млн грн кожній.
На фінансування партій 2020 року виділять понад 600 млн грн, кажуть у русі “Чесно”. 10% додатково отримують політсили, що проведуть за списком понад третину жінок.
Раніше партії нагадували лампочки. Ти її можеш увімкнути, а можеш вимкнути. Олігарх не дає місяць-другий гроші, і партія фактично припиняє діяльність. А зараз політсили здобули гарантії, бо можуть жити за державні кошти, каже голова Комітету виборців України Олексій Кошель, 45 років.
Що цей закон змінив у партійному житті?
Партії почали легалізовувати роботу. До цього навіть парламентські партії розказували, що у них в офісах працює одна-дві людини. Зараз з’явилися десятки реальних працівників. Почали платити зарплату не в конвертах. Державне фінансування досить серйозне. Цього достатньо, щоб працювати між виборами. Олігархам можна сказати ні.
Однак часто ці гроші викидають на вітер. Дві третини суми могли віднести на телеканал за рекламу.
Закон мав зробити прозорим фінансування партій. Це відбулося?
Усі без винятку 353 партії змушені подавати фінансові звіти. Виникли скандали, заводилася брудна готівка коли пенсіонери чи продавці супермаркетів перераховували партіям по 150 тисяч гривень. Це вдарило по іміджу партій.
З кожним кварталом дедалі більше партій подають звіти до НАЗК. Однак 7080 відсотків не звітують, їх не можна знайти: вказані старі адреси, старі керівники.
Чи може нова Верховна Рада скасувати закон?
Третій Президент України зустрівся зі студентами університету Шевченка
У Києві приберуть ще майже 50 об'єктів пов'язаних з росією та СРСР
В Київській області засуджено особу, що незаконно переправляла ухилянтів через кордон
У Києві на Паладіна відкрився новий McDonald's на понад 120 місць та з 2-ма лініями McDrive
Загроза висока. Навіть у теперішньому парламенті є багато тих, хто або не розуміє логіки державного фінансування, або спекулюють на цій темі.
Коли зможемо сказати, що партії стають незалежними?
Якщо ухвалимо низку змін до законодавства, результат побачимо за кілька років. Треба заборонити рекламу і зменшити вплив олігархів на медіа, повноцінно фінансувати суспільне телебачення. Процес не буде швидким. За кілька виборчих циклів, 10 років, побачимо результат.
На що партії мали б витрачати гроші з бюджету?
Насамперед на оренду офісів і зарплати працівників у регіональних осередках. Щоб партія була живою на місцях і туди зверталися виборці. Щоб в осередках виховувалися нові покоління партійців, ішов потік кадрів. Друге на навчання. Слід підвищувати фаховість від низового рівня до центрального апарату. Тоді отримаємо політиків кращої якості. При партіях мають працювати аналітичні центри. Бо це нові ідеї, програми, стратегії. Від цього автоматично покращується якість законопроектів чи рішень місцевих органів влади. Кошти мають іти для організації зустрічей з виборцями.
Є країни, де політична реклама на телебаченні заборонена. Чи варто це зробити у нас?
Українські партії, як наркомани, залежать від телевізійної голки. Треба заборонити телевізійну, радіорекламу, бордову. Взагалі. Бо картина виглядає викривленою. У час агресії Росії українські партії витрачають у 2,5 рази більше (за підсумками кампанії 2014 року. ГПУ), ніж польські на виборах до Сейму. Україна рекордсмен у Європі за кількістю витрачених грошей на перегони. Цю кампанію ми перетворили у змагання шоуменів і концертів. Якісне шоу без гонорарів артистам коштує понад 500 тисяч гривень.
Хто в регіонах розбудовує осередки?
Хто висуває більше кандидатів в об’єднаних територіальних громадах. “Батьківщина”, “Європейська солідарність”, Радикальна партія Олега Ляшка, “Самопоміч”.
Щоб бути впливовим і мати успіх, центральний офіс партії має нараховувати близько 70 працівників. Мати 25 офісів у регіонах і щонайменше районні представництва. Та коли спонсори рахують, вони кажуть: а для чого? Краще замовимо телевізійну рекламу.
Якби якась партія зараз думала на перспективу у що вона мала би вкласти кошти?
У місцеві осередки. Якщо вони будуть сильними, з’явиться реальна альтернатива місцевим елітам. Поки що ця критика емоційна, необґрунтована. Тому на місцевих виборах перемагають одні й ті ж. Близько 70 відсотків голів громад старі сільські, селищні, міські голови. Немає зміни поколінь у політиці на місцях.