В Україні 33-й день триває кампанія позачергових виборів до Верховної Ради.
ЦВК зареєструвала 5 тис. 845 кандидатів у народні депутати. 21 липня українці обиратимуть 225 нардепів за списками партій, іншу половину по мажоритарці за винятком округів в окупованих Росією районах Донецької та Луганської областей та Криму.
Про вибори говоримо з політологом Володимиром Фесенком.
Що було головним аргументом для партій у формуванні списків?
Деякі політичні сили, як то “Слуга народу” чи “Голос”, не беруть у списки діючих нардепів. Так показують виборцю, що повністю розривають з нинішньою елітою. Це тенденція цих виборів, такого раніше не було.
Вибори допоможуть вийти із політичної кризи?
Політичної кризи немає. Є певна напруга, протистояння між президентом і нинішньою Верховною Радою. Попри те, що парламент ухвалив низку реформ, ставлення до нього у суспільства залишається критичним. Зокрема, і через те, що не ухвалили багато очікувань рішень не скасували депутатську недоторканність, не проголосували відкриті партійні списки. Чи будуть ефективнішими нові депутати, сказати важко. Досі не вилікували давні “хвороби” українського парламентаризму кнопкодавство, прогули, незаконне збагачення.
Політичної кризи немає. Є певна напруга між президентом і Верховною Радою
Яким найімовірніше буде парламент наступного скликання?
Понад 70% нардепів будуть новими. У “Слуги народу” тільки всі нові, а це вже майже половина. У партії Вакарчука теж. В інших фракціях з’явиться багато нових облич.
Кого українці обиратимуть і чому?
В округах обиратимуть або популярну людину. Або ту, яку вважатимуть корисною для округу. Часто обиратимуть за партійною ознакою.
Щодо списків, то в першу чергу голосуватимуть за лідера партії.
Знущався з дружини - у столиці покарали чоловіка за домашнє насильство
На Київщині дороги посипають протиожеледними сумішами та очищають від снігу, — КОВА
В одному з сіл Київщини відкрили пам’ятну дошку військовому Валентину Льодовому
Художник-скульптор з Франції створив у Києві 5 скульптур червоного кольору. Де їх шукати?
Які депутати потрібні у Верховній Раді зараз?
Ті, які професійно працюватимуть над законопроектами у різних галузях від культури до оборони і нацбезпеки. З останнім проблем не буде. До парламенту зайдуть багато військових. Радує, що будуть представники IT-бізнесу.
Багато тих, хто зараз йде в депутати, не може собі сказати: чи зможе він ефективно працювати. Ти можеш бути класним бізнесменом, юристом, освітянином, але депутатська робота рутинна, бюрократична. Треба сидіти над документами. Водночас потрібно бути непоганим організатором. Вміти відстоювати свою позицію перед телекамерами. Ну і безумовно моральні якості. Вміти відмовлятися від корупційних спокус, лобізму за гроші, не бути чиїмось інструментом, а мати власну позицію.
Наскільки високі шанси, що “Слуга народу” візьме більшість у Верховній Раді і не потребуватиме нікого, щоб мати більшість?
Така вірогідність існує. Але швидше за все більшості з однієї партії не буде. Шоб була моно-більшість, “Слузі народу” потрібно зберегти нинішні рейтинги. А за деякими опитуваннями є невеличке, але зниження. Навіть якщо наберуть більше 40%, отримають мінімум 110 мандатів по списках. Рекорд встановлять. Раніше його мала Партія регіонів із 37%. Щоб отримати моно-більшість, треба не менше 130 мандатів по списках, і 100 за округами. Це буде дуже важко.
Скоріше за все “Слуга народу” матиме від 170 до 200 мандатів
Скоріше за все партія Зеленського матиме від 170 до 200 мандатів. Водночас, можуть залучити до фракції окремих мажоритарників. Отримають фракцію більше 226 депутатів і тоді можуть і не створювати коаліції. Бажано, щоб все таки були у коаліції ще з однією партією. Щоб був процес узгодження. В іншому випадку з’являться ризики, коли ігноруватиметься думка решти політсил. А це небезпеки для демократії.
Можемо говорити про небезпеку узурпації влади?
Якщо партія отримує більшість голосів демократичним шляхом, це не узурпація влади. Узурпація це те, що було у Януковича. Коли всупереч Конституції і законам влада концентрувалася в одних руках.
“Самопоміч”, Радикальна партія, “Свобода” – мають, за опитуваннями, мало шансів пройти у парламент. Для країни – це добре чи погано?
Трагедії немає. Вибори є виборами. Хтось проходить, а хтось ні. Партія Порошенка може не потрапити. Якщо зростатиме рейтинг у “Голоса” і “Української стратегії Гройсмана”. Якби бар’єр був високий, тоді б дійсно було несправедливо.
Ті, хто не пройдуть, можуть бути представлені у місцевих органах влади, впливати на громадську думку, провести своїх мажоритарників, як та ж “Свобода” у цьому парламенті. Натомість партія “Народний фронт” так і не з’явилася. Це при тому, що була фракція і навіть свій прем’єр-міністр. Останні роки вони не брали участі у місцевих виборах, як це, наприклад, робила “Батьківщина”. І власне розплатилися за це.
“Самопоміч” не в повній мірі виправдала очікування своїх виборців, які були дуже великими у 2014 році. А внутрішні протиріччя призвели до розколів всередині партії. Політсилам потрібно проводити роботу над помилками.
21 травня президент Володимир Зеленський опублікував указ про розпуск парламенту.
Конституційний суд не побачив у рішенні глави держави порушень Основного Закону.