У середмісті Києва, до будівлі за адресою вул. Сагайдачного 8/10, “приліпили” щось схоже на закриту терасу, яка закриває не тільки перший поверх на розі будинку, а й тротуар. Споруда з ДСП-плит закрила частини обох фасадів як по вул. Сагайдачного, так і по вул. Ігорівській. Паспорта об’єкту, опізнавальних знаків або будь-якої інформаці, яка б пояснювала її призначення або вказувала на замовника чи виконавця робіт, немає.

Як повідомив Інформатор, про це 12 жовтня 2024 року у Facebook повідомив столичний пам’яткоохоронець Дмитро Перов. За його інформацією, будівля на Сагайдачного, 8/10 внесена до Державного реєстру нерухомих памʼяток України відповідно до Наказу Міністерства культури і туризму України від 13 липня 2009 року та є памʼяткою архітектури та містобудування.

“Історичну будівлю встигли закрити дсп-плитами з обох фасадів як по вул. Сагайдачного, так і по вул. Ігорівській та спорудити похиле накриття до рівня другого поверху. Спорудження прибудов до об'єктів культурної спадщини є порушенням ст. 22 Закону України «Про охорону культурної спадщини», що забороняє змінювати, перебудовувати або надбудовувати памʼятки”

Проте у коментарях до його допису, знайомі із ситуацією кияни стверджують, що прибудова - тимчасова та пов’язана з проведенням ремонту у підвальному приміщенні будинку та приміщенні, що розташоване на першому поверсі, на розі будівлі. Тому для пересування ремонтників у холодний період і звели цю незрозумілу “терасу”. До того ж, у компанія, що проводить ремонтні роботи, має науково-проєктну документацію, а мешканці будинку контролюють хід робіт.

Але активисти побоюються, що все закінчиться подібно до історії з ремонтом історичної будівлі на Ярославому Валу. Там під будинком вирили п’ять підземних поверхів, не маючи на це дозвільних документів. І роботи з “укріплення підвалу” розпочалися зі встановлення подібної конструкції, а закінчилися появою тріщин та руйнацією будинку.

Щодо будівлі на Сагайдачного 8/10, вона зведена у другій половині XIX сторіччя як прибутковий будинок на замовлення купця Михайла Личкова. Згодом він перейшов до сімʼї відомого київського мецената та підприємця Лазаря Бродського. Збудований у стилі історизм з елементами неоренесансу та цегляного стилю, є характерним зразком забудови Подолу у другій половині XIX сторіччя.