Верховна Рада на засіданні 28 квітня зробила перший крок до фундаментального оновлення правового поля країни, ухваливши у першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу України (реєстр. № 15150). За відповідне рішення віддали голоси 254 народні обранці. Спікер парламенту Руслан Стефанчук підкреслив, що цей документ є результатом кропіткої семирічної праці понад 300 провідних вітчизняних юристів. Метою реформи є повна рекодифікація приватного права, що дозволить об’єднати чинний Цивільний та Сімейний кодекси, а також закон про міжнародне приватне право у єдиний, внутрішньо узгоджений акт із дев’яти взаємопов'язаних книг.
Новий кодекс пропонує низку революційних новел для українського правосуддя. Зокрема, до офіційних джерел права планують віднести національні звичаї та локальні акти юридичних осіб. Впроваджується заборона суперечливої поведінки, а до складу збитків тепер включатимуть витрати на запобігання шкоді. Особливу увагу приділено цифровій епосі: кодекс закріплює право на спадкування цифрових речей та репарацій. Серед медичних інновацій — поява заповітів щодо розпорядження власним репродуктивним біологічним матеріалом. Також реформа передбачає чіткий перелік організаційно-правових форм для бізнесу та оновлений режим спільного майна подружжя.
Попри значний прогрес, навколо законопроєкту точаться гострі дискусії. Голова ВР спростував частину побоювань: норму про шлюб з 14 років замінили на 16, а заборону на розлучення під час вагітності вводити не будуть. Проте Національний ЛГБТ-консорціум та правозахисники висловлюють критику, вказуючи на невідповідність окремих норм європейським стандартам недискримінації. Зокрема, зауваження стосуються того, що фактичний союз залишається доступним лише для чоловіка та жінки, а також дискусійних норм про можливість примусового повернення дівочого прізвища через суд у разі «негідної поведінки» або обов’язкового етапу примирення при розлученні за наявності дітей.
Підготовка до другого читання обіцяє бути максимально відкритою для громадськості та міжнародних експертів. Автори проєкту наголошують, що оновлення кодексу — це необхідний крок для гармонізації українського законодавства із європейським простором. Водночас адвокатська спільнота звертає увагу на ризики суб'єктивного трактування понять «доброзвичайність» та «аморальний вчинок», що може призвести до правових колізій у сімейних спорах. Нагадаємо, що паралельно із глобальними реформами держава продовжує впроваджувати точкові пільги, як-от звільнення від оплати комунальних послуг власників зруйнованого обстрілами житла.