Його мрія стала подвигом: історія загиблого героя ДСНС Сьогодні біля 24-ї пожежної частини було по-особливому тихо, попри сотні людей. Колеги, друзі та рідні прийшли віддати шану Олександру Зіброву — людині, яка лише три роки тому здійснила свою давню мрію, ставши рятувальником, але віддала за неї найдорожче. Фатальний ранок 9 січня Того дня Олександр разом із караулом виїхав на допомогу в Дарницький район. Коли роботу вже закінчили і збирали спорядження, ворог завдав повторного удару «шахедом». Разом із Олександром тоді загинув медик Сергій Смоляк, а ще кілька рятувальників та керівник частини дістали поранення.
Лікарі 18 днів виривали Олександра з лап смерті, але дива не сталося. Людина-усмішка Друзі згадують Олександра як неймовірно доброго та відкритого хлопця. Колеги кажуть: він ніколи не відмовляв у допомозі й завжди виходив на зміну з посмішкою. Робота в ДСНС була для нього не просто службою, а справжньою «віддушиною» та покликанням. Біль втрати У героя залишилася велика родина: троє синів, дружина, мати та сестра. Голова ДСНС Андрій Даник наголосив, що Олександр загинув як справжній воїн без зброї, захищаючи цивільних. Коли катафалк виїжджав із частини, пожежні машини востаннє завили сиренами на честь свого побратима. Поховали Олександра у його рідному місті — Переяславі. Тим часом у лікарнях Києва досі триває боротьба за життя ще трьох рятувальників, які постраждали під час тієї ж атаки.