У столиці триває масштабна підготовка освітньої інфраструктури до роботи в осінньо-зимовий період 2026–2027 років. Головна мета міста — гарантувати дітям можливість навчатися навіть під час тривалих блекаутів, спричинених обстрілами енергосистеми. Як повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський, Київ робить ставку на гібридні рішення, що поєднують традиційні генератори, сучасні накопичувачі енергії та відновлювані джерела живлення. Такий підхід дозволить закладам миттєво переходити на автономний режим у разі аварійних відключень.
На сьогодні вже 802 заклади освіти Києва мають генератори, що становить 85% від їхньої загальної кількості. Показники в районах різняться: якщо у Дніпровському районі забезпеченість досягла 100%, то у Святошинському та Деснянському — 97%. Нещодавно гуманітарний штаб столиці розподілив між районами ще 341 генератор різної потужності (від 3 до 275 кВт). Проте Мондриївський зауважив, що частина наявного обладнання все ще заслабка для повноцінного функціонування великих будівель, тому місто продовжує закуповувати потужніші установки для стабілізації навчального процесу.
Окрім питань електрики, фахівці активно модернізують застарілі теплові мережі. У багатьох школах, особливо в історичному центрі міста, інженерні системи потребують заміни радіаторів та труб, щоб уникнути аварій і замерзання систем під час морозів. Досвід попередньої зими, коли масовані атаки залишали цілі райони без опалення, змусив міську владу діяти на випередження. Валентин Мондриївський наголосив, що завдання Києва — не просто «залатати дірки», а вивести кожну школу на рівень повної автономності, щоб кожна дитина могла розвиватися попри будь-які зовнішні виклики.