У Київінформ пресцентрі представили результати соціологічного дослідження «Стійкість та згуртованість українського суспільства: як змінилися настрої українців у 2024–2026 роках». Його провела соціологічна компанія Info Sapiens за підтримки Національної платформи стійкості та згуртованості.
Дослідження показало, як за останні роки змінювалися суспільні настрої, рівень довіри до інституцій, готовність долати труднощі та чинники, які допомагають українцям залишатися стійкими в умовах повномасштабної війни. Експертка Info Sapiens Алла Омельчук розповіла, що головною опорою для українців залишається віра у Збройні сили України. Саме цей фактор назвали 57% опитаних.
Для порівняння, у 2025 році цей показник становив 64%, а у 2024 році — 63%.
На другому місці серед джерел стійкості — підтримка сім’ї, рідних та близьких.
Цей варіант обрали 53% респондентів.
У попередні роки показник становив 52% та 49% відповідно.
Ще 26% українців назвали важливим джерелом внутрішньої опори щоденну працю.
Такий самий результат був зафіксований і торік, тоді як у 2024 році цей показник сягав 49%. Релігія та віра в Бога допомагають зберігати стійкість 20% опитаних.
У 2025 році цей показник був вищим — 28%, а у 2024 році становив 21%.
За словами Алли Омельчук, на п’ятому році великої війни українці дедалі частіше покладаються на внутрішні ресурси — підтримку родини, близьких людей та власну щоденну діяльність. Окремий блок дослідження був присвячений оцінці перспектив перемоги України.
Згідно з результатами опитування, 65% громадян високо оцінюють її ймовірність. До цієї категорії зарахували тих, хто поставив від 8 до 10 балів за десятибальною шкалою. Соціологи наголошують, що віра в перемогу є одним із найважливіших показників суспільної стійкості. Водночас зменшується кількість людей, які готові терпіти труднощі стільки, скільки буде необхідно для досягнення перемоги. Нині таку готовність висловили 53% українців.
У 2025 році цей показник становив 65%, а у 2024 році — 69%.
Натомість зростає частка тих, хто не готовий миритися з труднощами через війну.
В Ірпені під час горілчаного дозвілля, один чоловік зарізав іншого
Керівник департаменту поліції Києва, у якого знайшли необґрунтовані активи, подав рапорт на звільнення
Якщо у 2024 році таких було 12%, а у 2025 році — 16%, то зараз цей показник зріс до 21%.
Респондентів також попросили назвати речі, яких найбільше бракує Україні сьогодні.
Найчастіше українці згадували мир — цей варіант обрали 58% опитаних.
Такий самий результат був і торік, а у 2024 році показник становив 56%.
На другому місці серед суспільних запитів опинилася справедливість — її бракує 38% респондентів.
Далі українці називали порядок, стабільність та єдність — по 30%, 30% та 29% відповідно.
За словами соціологів, пріоритети українців залишаються практично незмінними протягом останніх трьох років, що свідчить про сталість базових суспільних очікувань.
Окремо дослідники проаналізували рівень довіри до різних інституцій. Найбільше українці довіряють своїм родинам та близьким — 77%.
На другому місці перебувають Збройні сили України з показником 70%, а на третьому — Державна служба з надзвичайних ситуацій, якій довіряють 53% опитаних.
Найнижчими залишаються показники довіри до Верховної Ради та політичних партій — менше ніж 20%.
Президенту України довіряють 59% респондентів, тоді як 40% висловили недовіру.
Рівень довіри до уряду, місцевої влади, поліції та військових адміністрацій перебуває в межах 35–40%.
Соціологи зазначають, що загалом рівень довіри до інституцій порівняно з 2024 роком суттєво не змінився. Водночас дещо знизилася довіра до військових адміністрацій, а до банків та профспілок — навпаки, зросла. Дослідження також показало рівень суспільної згуртованості. Найбільшу готовність до взаємодії українці демонструють щодо україномовних співгромадян, внутрішньо переміщених осіб та жителів країн Європейського Союзу.
Показники відкритості до співпраці з цими групами перевищують 82%.
Найменше респонденти готові взаємодіяти з громадянами Росії та Білорусі, а також із жителями тимчасово окупованих територій Донеччини, Луганщини та Криму. На думку дослідників, війна й надалі суттєво впливає на соціальні дистанції та ставлення українців до різних груп населення.