Вербування дітей через соцмережі: у Києві обговорили, як захистити підлітків від цифрових загроз

У Києві відбувся круглий стіл, присвячений безпеці дітей і молоді в цифровому просторі та кримінальній відповідальності неповнолітніх. Учасники заходу обговорили нові загрози, пов’язані з вербуванням підлітків через соціальні мережі, кібербулінгом, шахрайством і втягненням дітей у злочинну діяльність. Захід організували громадські організації «PROstir нових можливостей» та «Рада жінок міста Києва». У дискусії взяли участь народні депутати, депутати Київради, представники судової влади, Офісу Омбудсмена, адвокати, науковці, психологи, освітяни та громадські діячі.

Соцмережі як інструмент вербування Президентка ГО «PROstir нових можливостей», заслужена юристка України Ірина Сопілко наголосила, що цифровий простір відкриває дітям широкі можливості для навчання та розвитку, але водночас створює серйозні ризики. За її словами, підлітків дедалі частіше вербують через соціальні мережі, онлайн-ігри та чат-боти. Діти стають жертвами кібербулінгу, шахрайства, інформаційних маніпуляцій і можуть бути втягнуті у діяльність, яка тягне за собою кримінальну відповідальність уже з 14-річного віку. Ірина Сопілко зазначила, що правоохоронці все частіше фіксують випадки використання неповнолітніх для виконання диверсійних завдань, збору інформації про критичну інфраструктуру, фото- та відеофіксації військових об’єктів, а також участі в інформаційно-психологічних операціях через цифрові платформи. Вона навела статистику, яка свідчить про різке зростання таких злочинів.

Якщо у 2022 році було зафіксовано лише три кримінальні правопорушення, пов’язані з вербуванням дітей через Telegram, то у 2025 році їх кількість зросла до 130 — майже у 43 рази. Крім цього, від початку минулого року правоохоронці зареєстрували 33 терористичні акти, з яких 16 вдалося попередити. За підозрою у підготовці або вчиненні терактів затримали 50 осіб, серед яких 14 неповнолітніх. Лише протягом 2025 року було задокументовано 65 випадків диверсійної діяльності, до яких залучили 62 дітей віком від 13 до 17 років. За даними дослідження ЮНІСЕФ та молодіжної платформи U-Report, 45% дітей хоча б один раз ставали жертвами кібербулінгу, а кожен третій підліток стикався з інтернет-шахрайством, фішингом або зламом акаунтів.

Ірина Сопілко наголосила, що ефективно протидіяти цим викликам можливо лише за умови спільної роботи державних органів, правоохоронців, освітян, батьків, громадських організацій та експертів. Покарання чи ресоціалізація Керівниця Ради жінок міста Києва, депутатка Київради та заслужена лікарка України Наталія Берікашвілі зазначила, що сучасні підлітки фактично живуть у цифровому середовищі, тому проблему неможливо вирішити лише заборонами. За її словами, важливо створювати можливості для реалізації молоді та спрямовувати її потенціал у конструктивне русло, зокрема залучати дітей до створення цифрових сервісів для ветеранів, людей з інвалідністю та самих підлітків.

Вона також наголосила на необхідності ресоціалізації неповнолітніх, які вже скоїли правопорушення. «Чи зможемо ми після покарання залучити цю розумну дитину працювати на громаду? Ми маємо це зробити. Просто зобов’язані», — сказала Наталія Берікашвілі. Народний депутат, академік і заслужений юрист України Олександр Копиленко підтримав таку позицію. Він зазначив, що сучасні діти дуже талановиті, але водночас залишаються вразливими до маніпуляцій. Парламентар закликав перейти від обговорень до практичних рішень та заявив про готовність особисто долучитися до цієї роботи.

Депутат Київради, доктор юридичних наук Віталій Нестор запропонував реалізувати у столиці пілотний проєкт із профілактики підліткової злочинності, який у майбутньому можна буде поширити на інші регіони України. Також він запропонував оформити напрацювання круглого столу у вигляді дорожньої карти або меморандуму. Суддя Великої палати Верховного Суду Олег Ткачук підкреслив, що головною метою ювенальної юстиції має бути не покарання дитини, а допомога у поверненні до нормального життя.

За його словами, лише взаємодія судової влади, правоохоронних органів та інших державних інституцій дозволить ефективно запобігати повторним правопорушенням і впливу ворожих спецслужб на дітей. 239 підозр і нові виклики цифрової епохи Представниця Департаменту моніторингу додержання прав дитини Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Єлизавета Масленнікова повідомила, що за даними СБУ з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2026 року про підозру у злочинах проти основ національної безпеки повідомили 239 неповнолітнім.

Переважно це підлітки віком від 13 до 17 років, яких вербували через Telegram і WhatsApp, обіцяючи винагороду від 200 до 500 доларів. Вона також розповіла про міжнародний досвід обмеження доступу дітей до соціальних мереж. Зокрема, навела приклад Австралії, де діє заборона на користування соцмережами для осіб молодше 16 років.

За її словами, в Україні також розглядалася можливість запровадження вікового обмеження «15+» із обов’язковою верифікацією через державні сервіси — «Дію» або BankID. Представниця Апарату Верховної Ради Тетяна Лисько звернула увагу на необхідність удосконалення кримінального законодавства.

Вона повідомила, що триває робота над концепцією правосуддя, дружнього до дитини, однак питання ефективності примусових заходів виховного характеру поки що залишається відкритим. Окремо вона звернула увагу на поширення нових цифрових злочинів, зокрема сексторшингу — шантажу інтимними фото або відео. За її словами, чинне законодавство не повністю охоплює такі випадки, адже стаття про вимагання переважно стосується майнових вимог.

Водночас злочинці можуть вимагати не гроші, а нові інтимні матеріали або навіть змушувати дітей фотографувати військові об'єкти. Тетяна Лисько закликала науковців долучитися до комплексного оновлення кримінального законодавства з урахуванням нових цифрових загроз.