“Щоб змінити країну, необхідно засукати рукави всім — і молодим, і досвідченим політикам”

Перші місяці Володимира Зеленського на посаді ­президента показали молодій владній команді, які виклики стоять перед країною. Спочатку російську делегацію після двох санкційних років повернули до ПАРЄ, фактично без застережень. Згодом публічним став конфлікт між президентом і главою зовнішньополітичного відомства. І ці чвари відбуваються на тлі провокацій Кремля і рішень Міжнародного трибуналу з морського права довкола визволення ­захоплених українських моряків.

На пропозицію Москви МЗС надіслало ноту з різкою відмовою Україна не даватиме гарантій щодо покарання своїх моряків за російським законодавством. Але президент дізнався про відповідь міністерства з інтернету, а міністр відмовився допомагати главі держави через “розбіжності” і пішов у відпустку.

Нинішня ситуація доводить: президенту необхідно дати можливість призначити нових міністра закордонних справ, главу СБУ та генпрокурора. Некерованість держави в ухваленні принципових рішень стає загрозливою.

Підтримавши на виборах Володимира Зеленського, українці знали, що в ­нього немає політичного досвіду. Це було голосування за зміни якості ­політики. Та відсутність досвіду команди ­президента може боляче вдарити по націо­нальних ­інтересах. Ситуація в ПАРЄ продемонструвала, які серйозні виклики стоять перед нами.

На порядку денному чимало проблем у внутрішній політиці. Як свідчать соціологічні опитування, українці очікують результатів від нової влади вже зараз. Суспільство чекає від Зеленського і зовнішньополітичної стратегії, і програми внутрішніх реформ.

Важливо, щоб у цей час поряд із президентом працював досвідчений політик, антикризовий менеджер. Новому главі держави потрібен сильний союзник. Юлія Тимошенко одна з кандидатур на посаду глави уряду, на думку експертів. Лідер “Батьківщини” досвідчений, компетентний, налаштований на зміни політик. І здатний діяти.

Беззаперечними аргументами на її користь експерти вважають те, що у Тимошенко є готові рішення складних питань тарифна і монетарна політика, переговори з МВФ, пільги і соціальні виплати.

У лідера “Батьківщини” є репутація і навички. Вона класичний антикризовий менеджер. Без розкачки може взяти ситуацію в країні під контроль, вважає політолог Андрій Золотарьов.

 Якщо виходити з того, як партії бачать розвиток країни, то найсерйозніші шанси у Юлії Володимирівни. Вона один із найресурсніших політиків, тримається в політичній прем’єр-лізі понад 20 років. Має чітку програму змін, вважає він. Покроковий план дій для зростання економіки і реформування усіх сфер життя. Це “Новий курс України”, розроблений за її ініціативою із залученням понад тисячі експертів.

Досягнення Тимошенко на урядових посадах свідчать: вона має досвід керівництва державною машиною і знає “вузькі місця” управління. Це дозволить політику здійснити системні зміни. Така ­фігура на посаді прем’єра може бути противагою ­президенту та можливій узурпації ним влади.

Юлія Тимошенко переконана: щоб якісно змінити життя в країні, необхідно засукати рукави всім і молодим, і досвідченим, об’єднавшись навколо національних цілей.

8,4 тисячі гривень сягнула допомога під час народження дітей під час першого прем’єрства Юлії Тимошенко. Цю допомогу підвищили у 12 разів. За час її перебування на посаді створено півмільйона робочих місць, підприємців звільнили від корупційного тягаря скасували близько 3600 підзаконних актів, з яких годувалися чиновники. Майже у півтора разу зросли доходи українців.

Фінансову кризу країна пройшла з мінімальними втратами

За спиною Юлії Тимошенко серйозний багаж антикризових рішень. Із 1997 року тричі обіймала високі державні посади. 1999-го рятувала країну від енергетичного колапсу і згодом сприяла створенню з нуля енергоринку. На посаді прем’єра повернула до державної власності “Криворіжсталь” і забезпечила її прозору приватизацію. Від продажу металургійного гіганта на відкритому конкурсі держава отримала $4,8 млрд. Тимошенко забезпечила зростання доходів держбюджету на 70%.

На час другого прем’єрства Тимошенко припала світова фінансова криза 2008 року. Її країна пройшла з мінімальними втратами. Попри падіння економіки, вчасно виплачували зарплати, пенсії та стипендії. І не тільки. Платню вчителів, ­медиків і науковців збільшили у півтора разу. Пенсійний вік залишився на тому ж рівні, попри тиск МВФ.