Тактика “Зробимо їх ще раз” спрацювала – експерт про вибори до ВР

21 липня в Україні відбулися дострокові вибори до Верховної Ради. Їх ініціював президент Володимир Зеленський. У своїй інавгураційній промові він оголосив про розпуск парламенту VIII скликання.

Центральна виборча комісія опрацювала більше половини електронних протоколів окружних виборчих комісій по багатомандатному виборчому округу на дострокових виборах до Верховної Ради.

Лідером перегонів залишається президентська партія “Слуга народу” – вона набирає 42,44% голосів виборців.

“Опозиційна платформа За життя” 12,87%.

“Європейська солідарність” 8,65%.

Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” 8,02%.

“Голос” 6,39%.

Після виборів отримаємо оновлений парламент. Але немає гарантій, що це дозволить якісно змінити українську політику. Треба дати новообраним депутатам шанс проявити себе.

Про це в інтерв’ю Gazeta.ua говорить експерт із конституційного права Богдан Бондаренко.

Не сталося нічого несподіваного, екзитполи показали ті ж тенденції – що і соціологічні опитування напередодні. Про що це свідчить?

– Вибір українців за партійними списками був досить передбачуваним. 42 відсотки підтримки “Слуги народу” – це очікувано. Але те, що відбулось на мажоритарних округах стало несподіванкою. Неймовірна кількість представників партії президента проходить в парламент. “Слуга народу” навряд очікували такого результату. Самі шоковані тим, скільки їх депутатів пройшли по одномандатним округам.

На виборах 2014-го Народний фронт набрав більше за БПП, бо українці підсвідомо не хотіли давати Порошенкові необмежену владу. Чому цього разу вчинили по-іншому?

– У 2014 році між парламентськими та президентськими виборами було півроку різниці. Цього часу вистачило, щоб довести до населення думку про шкідливість концентрації влади в руках однієї особи. У той же час на мажоритарних округах “Народний фронт” здобув мало мандатів. Тож українці дійсно підсвідомо хотіли зберегти певний баланс не тільки між президентом і парламентом, а й між партіями у Верховні Раді. Сьогодні ця ситуація особливо нікого не хвилює. До суспільства старанно доносилась утилітарна думка управління. Мовляв “зробимо їх ще раз”. Це тактика спрацювала.

Явка на вибори була передбачувана? Що на неї вплинуло?

– Прогнозували явку 45-50 відсотків. Так і сталось. Можливо, вона була нижчою, ніж хтось очікував. Це можна пояснити сезонним фактором. Коли вибори відбуваються влітку, вони завжди користуються не великою популярністю серед населення. Люди у відпустках, закордоном. Також важливим фактором є сезонна трудова міграція. Багато українців поїхала до інших країн на роботу в аграрному секторі.

Але 50 відсотків – це далеко не найнижчий показник. Ті, хто зараз говорить про нелегітимність наступного парламенту, помиляються. Це не має ніякого сенсу. Але таке твердження буде використовуватись як аргумент, щоб підривати довіру до Верховної Ради. З іншого боку легітимність залежить не від кількості людей, що проголосували на виборах, а від підтримки з боку суспільства тих чи інших рішень парламенту.

Чим керувалися люди при виборі партії і мажоритарника? Що на цих виборах перемогло?

– Якщо говорити простою мовою, людям все набридло. Суспільство стомлене, воно легко піддається на будь-які маніпуляції. На цих виборах вдалося мобілізувати анти-елітарний електорат. Дивно те, що у людей, які підтримували “Слугу народу” та Зеленського, інколи абсолютно різна мотивація. Сильних мажоритарників партія президента практично не мала. Тобто люди на округах голосували за бренд, а не за конкретно людину чи її професійні якості. Той, хто вважав, що у нас сформовані політичні еліти, але не був задоволений їх якістю, вирішив перезапустити цей процес. Хтось впевнений, що творення політичних еліт починається тільки зараз.

Чому націоналістичне об’єднання “Свобода” набрало менше за партію Анатолія Шарія?

– Партія Анатолія Шарія є представником віртуальної політики. Його електорат – це в першу чергу глядачі його контенту. Якщо ж розглядати цю ситуацію у контексті патріотичності виборців, то партія Шарія мала кращі позиції. Проукраїнських партія було багато. Тож симпатії патріотичного виборця були розпорошені. Об’єднані націоналісти не були достатньо добре представлені на фоні партії Гройсмана “Українська стратегія”, “Голосу” чи фракції Порошенка. Для проросійського електорату вибір був менший. Як бачимо, у нас досить немаленький відсоток таких людей у країні. Вони підтримали на виборах партію Шарія.

Наскільки оновиться наступна Верховна Рада і чи є перспектива, що це дасть нову якість політики?

– Парламент дуже оновиться. Але кількість нових депутатів не обов’язково зможе перейти у якість. Депутати мають великі можливості зараз. Багато хто з них вперше стикнеться з політичною діяльністю. Наскільки вона у перспективі буде якісною зможемо судити, коли пройде певний час. Зараз їх оцінка базується виключно на вірі у конкретних людей. Вони не відомі у публічній площині широкому загалу. Тож важко об’єктивно оцінити перспективу.

Явка виборців на позачергових виборах склала 49,84%. У ЦВК відзвітували, що серйозних порушень під час проведення волевиявлення не зафіксували.