Велика пожежа на Подолі у Києві сталася 9 липня 1811 року. Це одна з найпотужніших і катастрофічних пожеж в історії столиці.
За три дні вогонь знищив понад 2 тисячі будинків, 12 церков, 3 монастирі. В пожежі вистояли лише поодинокі споруди: будинок Петра I, будинок Мазепи, будинок Рибальського, будинок Назарія Сухоти, перший поверх Контрактового будинку, окремі церкви.
Пожежа розпочалася углухому куті вузької вулиці поблизу Житнього ринку і церкви Миколи Притиска. Через вузькість і безлад подільських вуличок пожежники не змогли вчасно локалізувати пожежу і вона охопила весь район. Через спеку згоріли всі дерев’яні забудови й кам’яні споруди (горіли дахи, двері, вікна, підлоги, меблі, майно).
Подейкують ,що підпал зробили французькі шпигуни напередодні Французько-російської війни 1812 року. Тим часом французькі дипломати й шпигуни намагалися використати Польщу й Україну у боротьбі проти Російської імперії.
Після пожежі Поділ було відбудовано за проектом київського архітектора Меленського і петербурзького Вільяма Гесте. Замість вузеньких і кривеньких вуличок було прокладено рівні широкі вулиці, що ділили територію на прямокутні квартали. Таким чином з’явилася мережа вулиць, які ми звикли бачити сьогодні. Від древнього “допожежного” планування району збереглися лише вулиці Покровська та Притисько-Микільська.
Письменника та громадського діяча 57-річного Миколу Руденка засудили до 13 років заслання у таборах Мордовії, Росія, 1 липня 1977-го. Проходив у справі за “антирадянську агітацію та пропагадну”. Усі твори письменника вилучили з бібліотек за наказом голови Головліту УРСР Михайла Познякова.