«Заповідник передав монастирю 79 об'єктів. Але значна частина з них - це замощення, печери, підземні споруди, фортечні мури, підпірні стінки, архітектурні форми. Лише 40-42 об'єкти - це повноцінні споруди: житлові, технічні, релігійні. З цих 40 об'єктів ми 11 повернули в користування заповідника та повністю їх контролюємо. Близько 30 об'єктів ще залишилося», - розповів він.
Остапенко підкреслив, що під контроль беруться приміщення, у яких розміщувалися виробництво, торгівля, ресторани чи кафе, - що не було передбачені договором, укладеним між УПЦ МП та заповідником. І зараз ці приміщення «використовуються невідомими особами і точно не відповідають цілям заповідника і монастиря».
«Об'єкти, де проживають монахи або здійснюється служба, комісія, звісно, не чіпатиме. Допоки рішення суду не набуде чинності, у нас немає на це правових підстав», - додав виконувач обов'язків гендиректора.
Він зауважив, що, користуючись наявністю судової процедури, представники УПЦ продовжують перебувати у Лаврі. Але після остаточних рішень суду монахи повинні або довести, що не мають зв'язків з державою-агресором, виробити новий формат відносин з державою і звернутися, аби на підставі нового прозорого договору пролонгувати використання приміщень Лаври - або звільнити ці приміщення.
Як повідомлялось, представники УПЦ оскаржуватимуть в апеляційних інстанціях рішення Господарського суду Києва щодо законності розірвання договору на користування майном Києво-Печерської лаври та щодо повернення майна.
Господарський суд Києва 10 серпня зобов'язав Свято-Успенську Києво-Печерську лавру УПЦ (чоловічий монастир) усунути перешкоди у користуванні майном Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" шляхом його повернення.
Водночас 9 серпня Господарський суд Києва визнав законним розірвання договору щодо безоплатного користування приміщеннями Нижньої лаври, який уклали монастир УПЦ МП та заповідник "Києво-Печерська лавра".
Читайте також: Нижня лавра закрита для відвідувачів - на території продовжують перебувати сторонні