Екологічна трансформація столиці: Київ змінює підходи до очищення водойм та розвиває зелені зони

У Києві готують системні екологічні реформи, що стосуються водних ресурсів та зелених територій міста. Починаючи з 2026 року, столиця відмовляється від звичайного механічного чищення на користь складної хіміко-біологічної ревіталізації водойм. Такий метод включає ґрунтовне попереднє вивчення стану об’єкта, використання спеціалізованих технологій очищення та постійне спостереження за отриманими результатами.

За словами директора Департаменту захисту довкілля КМДА Павла Іванова, першочерговими об’єктами стануть Йорданське озеро, затока Десенка, озеро Берізка, озеро Сонячне та ставок на Троєщині. Метою цих робіт є боротьба із замуленням, запобігання надмірному розмноженню водоростей та поетапне підвищення якості води.

Окрему увагу приділяють озеру Синє, яке роками страждало від обміління. На сьогодні фахівцям вдалося стабілізувати ситуацію: рівень води припинив падати, і загроза зникнення водойми відступила. Павло Іванов підкреслив, що причини занепаду озера накопичувалися десятиліттями, тому зараз над його відновленням спільно працюють науковці з КП «Плесо», Інституту гідробіології та Держводагентства.

Паралельно з відновленням водойм у Києві заплановано масштабне озеленення. Протягом року в місті мають з’явитися 6 тисяч нових дерев, понад 32 тисячі кущів та більше ніж 5 мільйонів квітів. На ці заходи передбачено фінансування у сумі понад 190 мільйонів гривень. Комунальні служби вже розпочали роботу: з початку року висаджено понад 500 дерев та близько 4 тисяч кущів. Наразі триває закупівля матеріалів та підготовка нових локацій для активної весняної висадки.

Також столиця розширює практику створення ділянок без скошування трави — цьогоріч їхня кількість зросте до 108 локацій загальною площею близько 258 гектарів. Це дозволяє утримувати вологу в землі, захищати територію від спеки та підтримувати біорізноманіття. Додатково в місті збільшать кількість декоративних луків із злаковими рослинами та багаторічниками — таких природних зон у столиці буде вже 30.

Ці кроки, за словами Павла Іванова, мають на меті не лише покращити екологічну ситуацію сьогодні, а й створити витривале міське середовище, здатне адаптуватися до кліматичних викликів у майбутньому.