У Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра” завершився польовий археологічний сезон. Розкопки велися в Митрополичому саду. Вдалося зробити декілька дуже цікавих знахідок, одна з них — древній скарб. Це близько 180 шматочків бурштину загальною вагою майже пів кілограма.
Про це в інтерв’ю ресурсу “Факти” розповів кандидат історичних наук Дмитро Пефтіль, який цьогоріч очолював розкопки в Митрополичому саду Києво-Печерської Лаври.
Ми, археологи, трохи забобонні, адже багато чого в нашій роботі залежить від удачі. Бурштиновий скарб знайшов кандидат фізико-математичних наук Володимир Кода. Він брав участь у наших розкопках як волонтер: прийшов нам допомогти та в той же день відкопав цей бурштин. Немає сумніву, що він людина, якій на розкопках таланить. Це дуже у нас цінується. До речі, цього разу з нами працював ще один, на мою думку, удачливий волонтер. Я зрозумів це, коли він без металошукача знайшов старовинну монету (другу монету відшукав я, але за допомогою спецтехніки). Потім я ставив цього хлопця на найвідповідальніші ділянки, і він став рекордсменом з кількості знахідок.
Читайте також: У Києві археологи знайшли глиняний ліпний кухоль скіфської доби
«Для археолога знайти старовинний туалет — це чимала удача»
Знайдення в Митрополичому саду лаври майже пів кілограма бурштину стала для нас повною несподіванкою. Цей бурштин лежав у шарах ґрунту XIV-XV століть. У ті часи українські землі входили до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемантійського. До слова, офіційною мовою в цій державі тоді була староукраїнська (староруська). Думаю, тут слід сказати, що в наступні століття московія привласнила назву Русь.
Раз в Митрополичому саду лаври ваша експедиція знайшла велику партію бурштину, значить, там 600−700 років тому існувала майстерня з його обробки?
— Не факт. Річ у тім, що поки що в Києві не знайдено залишків жодної майстерні з обробки бурштину періоду Великого князівства Литовського. Але чимала кількість бурштину, який ми знайшли в Митрополичому саду, свідчить, що матеріал все ж призначався для якихось робіт.
Бурштиновий скарб лежав у шарах ґрунту XIV-XV століть. У ті часи українські землі входили до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемантійського. До слова, офіційною мовою в цій державі тоді була староукраїнська (староруська).
Читайте також: Правоохоронці звільнили забарикадованих вірян з "готельних комплексів" Києво-Печерської лаври