На початку березня, Шостий апеляційний адміністративний суд міста Києва ухвалив рішення щодо захисту комплексу історичних будівель за адресами: вулиця Володимирська, 36 та Золотоворітська, 11, які належать до буферної зони об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Про це повідомляється на сторінці Міністерства культури та інформаційної політики України.
«5 березня 2024 року, Шостий апеляційний суд скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2020 року та прийняв нове рішення, яким повністю відмовив у задоволенні позовних вимог ПрАТ „Л-Капітал“. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення», — йдеться у дописі.
Нагадаємо, що у своєму позові у 2020 році, власник двох історичних будівель — приватне акціонерне товариство «Л-Капітал» просив суд визнати протиправною відмову та надати погодження проєктної документації, щодо реставрації та реконструкції цих об’єктів, з подальшим об’єднанням двох будівель в єдиний готельно-офісний комплекс з надбудовою будівлі на Золотоворітській, 11 до 6 поверхів.
Також позивач звернувся до Міністерства культури з проханням надати відповідні дозволи на проведення робіт, однак отримав відмову.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2020 року позовні вимоги ПрАТ «Л-Капітал» були повністю задоволені.
У Мінкульті зазначили, що оскаржували рішення суду першої інстанції в апеляційному та касаційному порядку.
«Проведення реставрації нежитлових будівель по вулицях Володимирській, 36 та Золотоворітській, 11 у запланованому вигляді є категорично неприйнятним, оскільки призвело б до негативного впливу на візуальне сприйняття Софійського собору та прилеглих монастирських будівель, як пам’ятки ЮНЕСКО. Тож у нас були відсутні законні підстави для погодження такого проєкту», — пояснюють свою позицію у Міністерстві культури та інформаційної політики.
На Київщині спіймали шахрая, що обіцяв "вирішити питання із землею"
На одному зі столичних хмарочосів Києва з'явився напис S.T.A.L.K.E.R
У Києві затримали столичного блогера, якого пов'язують з Тищенком, зв'язках з рф та образі військових
У столиці судитимуть шахраїв, що під прикриттям "благодійного фонду" зібрали ₴5 млн "на допомогу дітям"
Урядовці також наголошують, що надбудова будівлі до шести поверхів може значно порушити гармонійну історичну вісь, яка пролягає по вулиці Золотоворітській, забезпечуючи перспективний вид на купол Дзвіниці ансамблю Софії Київської.
«Однак попри висновки ЮНЕСКО та заборони, будівельники продовжували втілювати свій проєкт і навіть зверталися до поліції з вимогами розпочати кримінальне провадження проти Мінкульту», — зазначили в Міністерстві.
Також, під час судового засідання, представники урядової установи пояснили, що впродовж останніх восьми років представники забудовника неодноразово зверталися до мінкульту для погодження одного й того ж самого проєкту, але отримували рішучу відмову.
Натомість представники позивача стверджують, що будівля на Золотоворітській, 11 не перебуває наразі в реєстрі Пам’яток, а щодо будівлі на Володимирській, 36, то предметом охорони є старовинний фасад, який залишиться у незмінному вигляді.
«Комплекс, що проєктується складається з основних двох частин: об`єму блоку з надбудовою по вул. Золотоворітській, 11, який підлягає реконструкції (наявний 4-х поверховий об`єм, що надбудовується двома поверхами) та об`єму наявний будівлі по вул. Володимирській, 36, що підлягає реставрації зі збереженням позначки гребеня теперішньої скатної покрівлі», — роз’яснили свою позицію представники власника.
Також, на їхню думку, висновки ЮНЕСКО мають рекомендаційний характер, та не є обов’язковими для виконання.
Заслухавши доводи сторін, колегія суддів скасувала рішення суду першої інстанції, відмовивши у задоволенні позовних вимог представників ПрАТ «Л-Капітал», захистивши таким чином не пам’ятку світового значення, але й дві знакові історичні будівлі в центрі Києва.
У своєму дописі в Міністерстві культури та інформаційної політики також подякували Кабінету Міністрів України, Офісу Генерального прокурора, Міністерству юстиції України, Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації), засобам масової інформації та всім небайдужим представникам громадянського суспільства, які долучитись до захисту пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в суді.
Довідка.
Будівля готелю «Прага» на Володимирській, 36 є унікальною за своєю історією та архітектурою. Її збудували у 1880 році за проєктом відомого київського архітектора Олександра-Петра-Адріана Шілє.
Згодом споруду профінансував київський військовослужбовець Іллінський, створивши там готель. Після смерті військового будинком розпоряджалась його дружина Анастасія, через що його почали називати «Номери Іллінської».
З 1901 року ця ділянка вже належала чеському громадському діячеві Вацлаву Вондраку.
У 1912-13 роках він добудував до будинку на Володимирській ще три поверхи, а в 1914 — терасу на даху, про яку із захопленням згадували в тогочасній пресі. З неї відкривався унікальний краєвид на Київ.
У тогочасних рекламних оголошеннях писали: «Той, хто не милувався панорамою міста з тераси готелю „Прага“, — не бачив Києва».
Також новий власник провів ребрендинг готелю, змінивши його назву на «Прагу».
У 1917-1918 роках тут жив професор Томаш Масарик, знаменитий творець Чеської держави. Подейкують навіть, що саме в цьому готелі письменник Ярослав Гашек писав про пригоди солдата Швейка.
Окрім чеських гостей, в готелі тривалий час проживали: Віктор Васнецов, Вільгельм Котарбінський, Федір Кричевський та Симон Петлюра.
У «Празі» відбувалися збори чеської громади Києва, також в ній діяв приватний комерційний банк.
У перші десятиріччя радянського часу готель мав назву «Червоний Київ», після війни був кілька разів перейменований: «Київ», «Театральний», «Ленінград». За часів незалежності тут був один з корпусів готелю «Санкт-Петербург».
Менш відомим є будинок на Золотоворітській, 11. На початку XX століття знаходилася «Друкарня С. Яковлєва», а з 1909 року працювало медичне відділення Вищих жіночих курсів очолюване професором Сергієм Томашевським. У радянські часи в будинку працювало видавництво «Мистецтво».
У 2004 та 2008 роках приватне акціонерне товариство «Л-КАПІТАЛ» стало власником обох будівель: на вулиці Золотоворітській, 11 та вул. Володимирській, 36.
Згодом, у березні 2014 року, представники «Л-КАПІТАЛ» звернулися до Міністерства культури, для погодження історико-містобудівної документації для початку робіт щодо подальшого об’єднання двох будівель в єдиний комплекс, але отримала відмову.
З усім тим, ще у 2014 році власникам вдалося виграти суд, щодо виключення будинку на Золотоворітській з переліку складових комплексу об’єкта культурної спадщини.
Наразі судова тяганина у цій справі триває вже понад 10 років.