Київські забудовники просувають ідею створення органу, який "вирішуватиме, який будинок історичний, а який старий"

Архітектор, що несе відповідальність за знесення садиби Зеленських, звернувся до міської влади столиці з пропозицією створити дорадчий орган, що матиме повноваження вирішувати, який будинок залишиться стояти на вулицях міста, а який можна зносити під забудову, ще й просить додати до ради самих забудовників. Про це пише Інформатор.

Київський архітектор Микола Віхарєв, відомий, зокрема, тим, що був автором проєкту першої черги ЖК "Тургенев" (під побудову другої черги якраз днями знесли історичну садибу Зеленських) просить міську владу Києва "навести ясність" із будинками у центрі. Фактично, забудовник просить розділити усі будівлі, що розташовані у середмісті, на такі, що можна зносити, і ті, що мать охоронний статус, а через це підлягають збереженню та реставрації. Для цього він просить створити спеціальну "цифрову платформу", куди радить додати... самих же забудовників.

Відповідну петицію Микола Віхарєв, власник архітектурного бюро Viharev Restavration, зареєстрував на сайті Київради. Також цю петицію він рекламує на Facebook - Інформатор помітив таку рекламу у соцмережі. Цинізм ситуації у тому, що для реклами бюро Viharev Restavration обрало світлину саме знесеної садиби Зеленських - а сам Віхарєв має безпосередній стосунок до руйнування історичного будинку, бо він проєктував ЖК, і є членом Консультативної ради при Департаменті охорони культурної спадщини КМДА.

У петиції Віхарєв закликає "навести ясність" із забудовою у центрі Києва, створивши цифрову платформу для обговорення долі будинків. У цей дорадчий орган він пропонує включати "представників громадськості", експертів, чиновників та... самих забудовників. Верифікувати особи пропонує через "Київ Цифровий".

"Запровадити в "платформі" інститут репутації та верифікації учасників для уникнення пустих обіцянок та безпідставних обвинувачень. Розмежувати в "платформі" стару забудову на ту, що підлягає зносу та реконструкції та на історичну забудову, що підлягає збереженню та реставрації", - пропонує Віхарєв.

Також архітектор-забудовник пропонує додати мапу, на якій можна "прозоро та доступно" побачити, яка з будівель підлягає реставрації чи реконструкції, "підтягнути дискусії" експертів та громадськості, відповіді чиновників та забудовників. Громадськість вже відреагувала на пропозицію забудовників - адже немає сумніву, що саме їх інтереси лобіює архітектор і його бюро.

"Діючий член Консультативної ради при Департаменті охорони культурної спадщини КМДА пропонує розділити всю історичну спадщину на дві - ту що потрібно зберігати і ту, що можна зносити. Пропоную не підтримати цю петицію. Натомість - підписати петицію за відставку Департаменту і розпуск Консультативної ради", - зазначає у дописі на Facebook Дмитро Перов, відомий столичний пам'яткоохоронець.

Підписати петицію за відставку "консультативної ради Департаменту охорони культурної спадщини" можна за посиланням.

Крім того, одразу після знесення садиби Зеленських ГО "Мапа Реновації" піднімала питання про конфлікт інтересів у консультативній раді Департаменту охорони культурної спадщини. Ця рада тричі (!) не підтримала включення садиби до пам’яток столиці. А її членом є Микола Віхарєв, який і є заінтересантом знесення будинку - за таких умов, кажуть активісти, він не мав би брати участі у засіданні/голосуванні. Цікаво, що тоді директорка департаменту Марина Соловйова заявила, що не знала про причетність архітектора до проєкту. На запитання голови парламентської ТСК Віталія Безгіна про те, чи голосував тоді Микола Віхарєв, Марина Соловйова відповіла лаконічно: "Він не голосував, але треба перевірити".

Передісторія. Знесення садиби Зеленських 1890 року і реакція Київської адміністрації. Нагадаємо, 19 липня 2024-го спроба захисту громадою Києва ще однієї історичної будівлі кінця ХІХ ст. зазнала поразки. Будівельники знесли Садибу Зеленських 1890 року у середмісті столиці. Це відома будівля, про неї не раз писав Інформатор та інші ЗМІ, пам'яткоохоронці не раз мітингували з вимогою надати їй охоронний статус, створювали петиції - а зважаючи на назву, зверталися по захист навіть до президента. Жоден з цих заходів не був результативним: садиби на вул. Кониського, 22 не стало.

Вже наступного дня після знесення з'явилася офіційна реакція на знесення історичної Садиби Зеленських: у КМДА, фактично, почали робити "круглі очі" й казати, що знесення було незаконним. Поліція Києва заявила про дослідження обставин знесення споруди в рамках кримінального провадження. Також правоохоронці вилучили техніку, за допомогою якої проводився демонтаж. Але депутати Київради, що опікуються охороною пам'яток, переконані: правоохоронці є одним із рушіїв схеми з незаконними знесеннями будинків.

Читайте також: Знесення садиби Зеленських у Києві обговорять на засіданні профільної ТСК Верховної Ради