Автор: Оксана Москаленко
Важко не погодитись, що державна освіта в Україні давно потребувала реформування, адже сучасні діти потребують зовсім інших методів та підходів у навчанні. Нова українська школа (НУШ) мала стати ключовою реформою Міністерства освіти, створити для дітей комфортні та якісні умови навчання. Чи вийшло це у влади, можна побачити по результатах аудиту Рахункової палати. Аудит було проведено в дев’яти регіонах України: Харківській, Сумській, Хмельницькій, Одеській, Львівській, Донецькій та Дніпропетровській, Київській областях та місті Києві.
Що таке НУШ?
Основні принципи реформи — це створення особливого простору для навчання, у якому дитині буде комфортно та зручно навчатися, сучасні гаджети та матеріали для освіти, дозовані навантаження та відпочинок, відсутність стресу від навчання.
Реформа передбачає повну зміну підходів та методів навчання: ніякого домашнього завдання, навчання в доброзичливій атмосфері та ігровій формі. Для втілення реформи закуповуються нові меблі та шкільне устаткування, адже її мета – створити для дітей новій освітній простір. Реформа стартувала у 2018/19 навчальному році. Отож до “нової школи” пішла вже друга хвиля першокласників. На сьогодні на НУШ держава вже витратила 2,2 млрд гривень з держбюджету. Проте чи потрапили ці кошти саме туди, куди треба?
Редакція сайту провела опитування серед батьків першокласників на рахунок матеріального та технічного забезпечення дітей у школі та виявилося, що більша частина батьків за власні кошти вимушені купувати меблі та обладнання для класів. Матеріалів, які закуповує держава не вистачає на всіх. Наприклад, в одній зі шкіл Одеської області, з трьох перших класів за усіма вимогами НУШ виявився обладнаним лише один, другий частково, а для третього усе змушені були купувати батьки.
Чи ефективна реформа?
Аудиторська перевірка виявила високі ризики неефективності даної реформи і причиною тому є безліч факторів. По-перше, не були переглянуті ДСТУ ГОСТ для шкільних меблів, по-друге, МОЗ не переглянула санітарні норми облаштування та утримання шкіл. Більшість шкіл просто фізично не мають змоги реалізувати основні положення НУШ через невідповідність приміщення: класи маленькі, а учнів багато. В багатьох школах немає можливості встановити одномісні парти, які потрібно постійно пересувати, зробити зону відпочинку з килимом, пуфами та іграшками, тому більшість дітей так і навчається за старою схемою.
Третьою і найбільш глобальною проблемою, яку виявив аудит, виявилася неефективне використання коштів: закупівля неякісних меблів або тих, що не відповідають вимогам (одномісні зі скругленими кутами та трьома рівнями нахилу парти). Так сталося через те, що кожен район міста проводить окрему закупівлю меблів і це ні з ким не узгоджується. Наразі МОН не проконтролювало всі етапи реалізації реформи.
Як витрачаються гроші
За результатами аудиту використаних коштів у 9 регіонах виявлено майже 46 млн грн збитків, 32 млн гривень використану з порушенням чинного законодавства, 8 млн використано неекономно. Окрім них, були зафіксовані 24 випадки зловживання коштами або нецільового їх використання, за якими були відкриті кримінальні справи.
Батьки скаржаться на те, що їх змушують витрачати власні кошти, щоб дитина могла навчатися за програмою НУШ. Опитування показало, що все залежить від місцевого керівництва, яке розподіляє фінансування та від адміністрації школи. Якщо алгоритм співпраці налагоджений, то жодних проблем не виникає.
Виявилося, що сільські школи мають кращу матеріально-технічну базу та забезпечені усіма необхідними матеріалами в більшому обсязі. А це говорить про проблеми з розподіленням фінансування на місцях.
На жаль, не зважаючи на кількість витрачених державою коштів, більшість батьків скаржаться, що суттєво нічого не змінилося. “Стільчики, щоб поплакати, та килимки, щоб пограти, заховалися через місяць. Вчителі старої школи проводять уроки так, як звикли”, – поділилася мама першокласника Дані з Києва.
Неузгодженість дій, погана підготовка до введення такої масштабної реформи, погана звітність та контроль використання коштів призводять до неефективності реформи. Зараз все залежить від районного відділу освіти та від директора, від того, наскільки вони готові до змін, наскільки раціонально витрачають кошти. Є надія, що проведений аудит допоможе виправити помилки та зробити реформу більш ефективною та відчутною для дітей.
Нагадаємо, Ганна Новосад заявила про провал експерименту з е-підручниками: “Це жах, який потрібно сховати”
В Київській області засуджено особу, що незаконно переправляла ухилянтів через кордон
Київрада тимчасово зняла ДПТ із паркінгом біля Пейзажної алеї після резонансу
На війні загинув пілот Мі-8, Віталій Пляка, що прорвався в оточений Маріуполь та зміг повернутись
У Броварській лікарні спец-хірурги зробили унікальну операцію з видалення тромбів
Читайте також:
Освіта в Україні: чому Ганна Новосад планує закривати школи та скорочувати вчителів
МОН пообiцяв запровадити нову систему оплати працi для освітян до 2023 року