Освіта в Україні: чому Ганна Новосад планує закривати школи та скорочувати вчителів

Автор: Оксана Москаленко

У кінці жовтня вчителі вийшли на масову акцію протесту під стіни Верховної Ради, щоб висловити свою незгоду з ідеєю щодо скасування надбавок (доплата за перевірку зошитів, класне керівництво, вислугу років) та введення 40-годинного робочого тижня (запропоноване партією “Голос”). А міністр освіти Ганна Новосад заявила: щоб підвищити заробітну плату вчителям, потрібно скоротити їх кількість та закрити сільські школи.

Скоротити та “перекваліфікувати” вчителів

Міністр освіти України Ганна Новосад заявила, що в Україні забагато вчителів, більше ніж потрібно на ту кількість учнів, яка на даний момент існує в країні, тому педагогів потрібно скорочувати та перекваліфіковувати, а малокомплектні школи закривати.

Натомість на сайті практично кожної школи Києва, Одеси, Сум, Львова та інших міст висить перелік вакансій учителів. Здебільшого школи потребують вчителів математики та фізики, біології та географії, але в переліку є вчителі практично всіх спеціальностей. Що вже казати про села, у яких майже завжди є дефіцит кадрів.

Олена Фіданян, директор Департаменту освіти КМДА на своїй сторінці у Facebook розповіла, що відкритих вакансій вчителів дійсно багато, та пожалілася, наскільки складно їх закривати через мізерні заробітні плати. Наголосила чиновниця також на тому, що важко знайти не тільки вчителя-предметника, а й керівника освітнім закладом — директора, оскільки робочий час в них зазвичай не обмежений, а зарплата невелика.

Закрити сільські школи

Неоднозначна заява міністра сколихнула соціальні мережі і викликало протест освітян. І не дивно, бо як перекваліфікувати та де працевлаштувати вчителів, які підлягатимуть скороченню, поки невідомо. А втратити роботу люди бояться. Так, наприклад, Наталя Веремчук, на своїй сторінці у Facebook заявила, що не можна закривати сільські школи і так зневажливо ставитися до професії вчителя.

“Мабуть вже тільки глухий і сліпий не чув і не читав пряму мову “святая святих” усіх освітян Ганни Новосад про НУШ, про вчителів і про сільську школу. Про те, що і сільські вчителі – ніби недокваліфіковані, і школа –не школа, а так собі, і основне – розігнати всіх і вся, чим викликала у мене, сільського вчителя, бурю негативних емоцій. Ну як так – понеділок, початок робочого тижня, я, вчитель, збираюсь на роботу, у школу, і тут на тобі… Чесно – сказати, що це мене вибило із колії – нічого не сказати…” – пише вчителька з Луцьку.

Її підтримує Юлія Матюшенко з Харкова: “У нас, в районі, за 16 років моєї роботи закрили 10 шкіл. Думаєте кошти пішли на інші школи? Просто скоротили видатки. 10 сіл не мають право на відродження, бо хто поїде в село, де немає школи?” 

Але проблема дійсно існує. І стосується вона не усіх сільських шкіл, а лише малокомплектних, тобто тих, де навчається невелика кількість учнів. В Україні таких шкіл близько 1000. У 450 з них, зі слів Ганни Новосад, навчається менш ніж 30 дітей. На навчання однієї дитини в малокомплектній школі держава витрачає понад 100 тисяч гривень на рік, для порівняння, на одного учня у звичайній школі витрачається до 20 тисяч. “Закривши такі школи та суттєво зекономивши кошти, можна буде підвищити заробітну платню вчителів”, – зауважує міністр.

Де навчатися дітям після закриття шкіл?

Якщо стане питання про закриття однієї або декількох малокомплектних шкіл у районі, буде створена опорна школа, в яку дітей доставлятимуть шкільним автобусом. Опорні школи — не нова практика для України та в багатьох регіонах вони досить вдало функціюють. До того ж МОН обіцяє враховувати дорожні сполучення і віддаленість опорної школи, адже дітей за десятки кілометрів ніхто возити не буде. Наприклад, якщо село з малокомплектною школою віддалене, дороги погані, то така школа продовжить функціювати.

Люди бояться невідомого, проте в Україні вже є позитивний досвід переформатування малокомплектних та створення опорних шкіл. Так, наприклад, директорові Данилівської школи Дмитрові Волосенкові вдалося врятувати свою малокомплектну школу від закриття, вона стала філією Березанської опорної школи. Особливо нічого в школі не змінилося, вчителі так само працюють і навчають дітей, але всі паперові та організаційні моменти вирішує керівництво опорної школи. Як бачимо, можливі й такі варіанти.

З 2020 року планується закривати школи, загальна кількість учнів у яких менше ніж 25 осіб. З 2022 – школи, де навчається менше ніж 50 учнів.

Що чекає на вчителів

Як будуть перекваліфіковувати вчителів, що залишаться без роботи, ніхто не говорить. Але те, що зміни невідворотні, це факт. Ще ексміністр освіти Лілія Гриневич наголошувала на тому, що якість освіти учнів малокомплектних шкіл надто низька, близько 90% з них показують дуже низькі результати ЗНО. Також викладачі малокомплектних шкіл або мають мінімальне навантаження, або, навпаки, навчають дітей одразу кільком предметам, наприклад, фізику, хімію, біологію, географію — викладає один вчитель. Тому, щоб підвищити загальний рівень знань та скоротити видатки на освіту, потрібно реорганізовувати такі школи.

Бюджет-2020 та освіта

Кожного року в бюджет України на освіту закладалося не менше 7 % ВВП, а на наступний рік передбачено лише 5,6 %. Але натомість уряд обіцяє, щоб середня заробітна плата вчителя зросте приблизно на 9%. Окрім того, урядовці пообіцяли доплату молодим викладачам, які зараз не отримують жодних надбавок і мають найнижчу зарплату. Планується, що в кінці року вчителі зі стажем до 10 років отримають виплату у розмірі 10 прожиткових мінімумів. «Дуже важливо підтримати молодого вчителя. У нас є проблема, коли в школу часто не хочуть йти працювати молоді люди. Це означає, що в школах зараз залишається все більше старших людей, які скоро мають вийти на пенсію, і з часом у нас виникне проблема, що навчати банально немає кому» – наголосив Прем‘єр-міністр Олексій Гончарук.

Нагадаємо, МОН пообiцяв запровадити нову систему оплати працi для освітян до 2023 року. 

Читайте також:

Як працює “шведський стіл” у столичних школах: схвальні відгуки і скандальні проблеми

Коли запрацює wi-fi у Києві: що відбувається з інтернетом в метро та центрі столиці?

Чи готовий Київ перейти на електронний квиток?